Режисерське використання  актора комічного амплуа в драматичній ролі на  прикладі творчості Джима Кері

Цьона, Антон-Григорій Олегович

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

Режисерське використання актора комічного амплуа в драматичній ролі на прикладі творчості Джима Кері

Цьона, Антон-Григорій Олегович

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5503

Date: 2024

Abstract:

Мета роботи полягає в дослідженні режисерського прийому руйнації стереотипного сприйняття актора комічного амплуа в драматичній ролі та доведенні, що це є способом створення контрапункту в акторському ансамблі. Методологія роботи. Були застосовані наступні наукові методи дослідження: аналіз (для обробки фільмів, теоретичних праць, статей кінокритиків та журналістів), порівняння (щоб вивести особливості стилістичних рішень у фільмах), індукція (для виведення загальних принципів з конкретних прикладів в творчості Джима Кері), узагальнення (для написання висновків). Наукова новизна. Вперше проаналізовано можливості використання комедійного актора в кінодрамах, досліджено змістовний та стилістичний ефект, що виникає від такого режисерського рішення. Означено емоційний вплив на сприйняття глядача, виведено принципи підбору касту на допоміжні ролі для створення контрапункту в акторському ансамблі. Висновки. Комічний актор в драматичній ролі суттєво впливає на стилістику фільму. Таке режисерське рішення може підвести до двоїстості сприйняття персонажа; автор, накладаючи трагедійні елементи новоствореного образу на попередній досвід споглядання комічних ролей виконавця, створює для глядачів проблему «довіри» актору. Внесення фактору нереалістичності дозволяє природньо поєднувати стилізовану та реалістичну гру. Таке поєднання створює контрапункт в акторському ансамблі та заряджає конфлікт самим співіснуванням акторів. Поєднання комічного та гостро драматичного спрацьовує на підсилення напруги, створення додаткових колізій. Це може бути використано як наступні режисерські інструменти: створення емоційного підсилення та співпереживання; пом’якшення сприйняття складної теми; створення відчуття бекграунду в персонажа; впізнавання в знайомому стилі гри іншого змістового шару. Здійснено висновок про перспективність подальшого осмислення різноманітного спектру ефектів від використання комедійних акторів в драматичних фільмах.

Description:

The purpose of the article is to study the director's technique of destroying the stereotypical perception of a comic actor in a dramatic role and to prove that this is a way to create a counterpoint in the acting ensemble. Research methodology. The following scientific research methods were used: analysis (to process films, theoretical works, articles by film critics and journalists), comparison (to identify the features of stylistic decisions in films), induction (to derive general principles from specific examples in the work of Jim Carey), generalisation (to write conclusions). Scientific novelty. For the first time, the possibilities of using a comedic actor in film dramas are analysed, the semantic and stylistic effect arising from such a directorial decision is investigated. The emotional impact on the viewer's perception is determined, the principles of casting for supporting roles to create a counterpoint in the acting ensemble are derived. Conclusions. A comic actor in a dramatic role has a significant impact on the style of the film. Such a directorial decision can lead to a duality of perception of the character; the author, imposing tragic elements of the newly created image on the previous experience of contemplating the performer's comic roles, creates a problem of "trust" in the actor for the audience. The introduction of the factor of unrealism allows for a natural combination of stylised and realistic acting. This combination creates a counterpoint in the acting ensemble and charges the conflict with the very coexistence of the actors. The combination of the comic and the acutely dramatic works to increase tension and create additional conflicts. This can be used as the following directorial tools: creating emotional amplification and empathy; softening the perception of a complex topic; creating a sense of background for a character; recognising another layer of meaning in a familiar style of acting. The author concludes that further research into the diverse range of effects of using comedic actors in dramatic films is promising.

Show full item record