Abstract:
Мета статті – проаналізувати теоретичні підходи та концепції до поняття «громадська креативність»,
визначити її багатогранний ресурс у процесах ефективного функціонування туристичних дестинацій.
Методологія дослідження включає загальнонаукові принципи систематизації та узагальнення досліджуваної
проблеми, які дозволили визначити й науково обґрунтувати наявні теорії, концептуальні підходи до розуміння
таких понять, як: громадська креативність, індикатори креативних впливів, туристична дестинація. Мета й
завдання статті зумовили застосування аксіологічного підходу, що дало змогу виявити в розглянутих теоріях
міждисциплінарний характер, виявити персоналізовані наукові позиції. Використання аналітичного методу
дозволило виявити концептуальні засади щодо подальших наукових перспектив осмислення прикладних
культуротворчих ефектів громадської креативності в оптиці стратегічного планування, трансформації та
відновлення туристичних дестинацій в Україні. Наукова новизна полягає в здійсненні культурологічного
осмислення поняття «громадська креативність» як важливого індикатора в розбудові культурної привабливості
туристичних дестинацій. Уперше в науковому дискурсі прикладної культурології тематизовано поняття
«громадська креативність туристичних дестинацій». Висновки. Громадська креативність складається з
індивідуальних креативних якостей людини, розвинутої інтуїції, професійних знань, персоналізованих амбіцій,
сміливості до ризику та віри в успіх. Громадська креативність стає багатогранним ресурсом якісного життя,
неповторного образу, професійних перспектив та партнерської взаємодії. Розвиток громадської креативності
потребує розробки чіткої системи і моделі. До перспективних наукових підходів щодо моделювання громадської
креативності можна віднести: набуття знань про теорію і практику розвитку креативності; теоретичне
осмислення та прикладні навички у виявленні, формуванні та аналітиці індикаторів креативних впливів;
мотиваційний інструментарій щодо прояву громадської креативності; розвиток особистості в умовах розбудови
креативного суспільства, концептуальні пріоритети формування креативного громадянина; громадська
креативність як похідний фактор економічної розбудови; інноваційні технології стимулювання креативності в
різних професійних сферах та громадських проявах. Креативність має стати ключовою компонентною в набутті
громадянських (соціальних) компетентностей і має посісти ключову позицію в системі безперервної освіти, адже
формування креативних мислячих українців дозволить винайти раціональні рішення щодо перспективної
відбудови та подальшого розвитку України, встановити партнерський діалог з креативним бізнесом. Феномен
громадської креативності є перспективним напрямом прикладних культурологічних досліджень.
Description:
The purpose of the article is to analyze theoretical approaches and concepts to the concept of "public creativity",
to determine its multifaceted resource in the processes of effective functioning of tourist destinations. The research
methodology includes general scientific principles of systematization and generalization of the investigated problem,
which allowed to define and scientifically substantiate existing theories, conceptual approaches to understanding such
concepts as: "public creativity", "indicators of creative influences", "tourist destination". The purpose and tasks of the article determined the application of an axiological approach, which allowed to reveal the interdisciplinary nature of the
considered theories, to reveal personalized scientific positions. The use of the analytical method made it possible to reveal
the conceptual foundations for further scientific perspectives of understanding the applied cultural effects of public
creativity in the light of strategic planning, transformation and restoration of tourist destinations in Ukraine. The scientific
novelty consists in carrying out a cultural understanding of the concept of "public creativity" as an important indicator in
building the cultural attractiveness of tourist destinations. For the first time, the concept of "public creativity of tourist
destinations" was thematized in the scientific discourse of applied cultural studies. Conclusions. Public creativity consists
of individual creative qualities of a person, developed intuition, professional knowledge, personalized ambitions, courage
to take risks and faith in success. Public creativity becomes a multifaceted resource of quality life, unique image,
professional prospects and partnership interaction. The development of public creativity requires the development of a
clear system and model. Promising scientific approaches to modeling social creativity include: acquiring knowledge about
the theory and practice of creativity development; theoretical understanding and applied skills in identifying, forming and
analyzing indicators of creative influences; motivational tools for public creativity; personality development in the
conditions of building a creative society, conceptual priorities of forming a creative citizen; public creativity as a
derivative factor of economic development; innovative technologies for stimulating creativity in various professional
spheres and public events. Creativity should become a key component in the acquisition of civic (social) competences
and should occupy a key position in the system of continuous education, because the formation of a creative thinking
mass of Ukrainians will allow to invent rational solutions for the perspective reconstruction and further development of
Ukraine, to establish a partnership dialogue with creative business. The phenomenon of public creativity is a promising
area of applied cultural studies.