Abstract:
Мета роботи – проаналізувати феномен віртуалізації особистості як прояв сучасного технологічного
суспільства, виявити показники самоконструювання віртуальної особистості та дослідити наслідки
інтернетизації для сучасної людини, яка одночасно може жити як у фізичному, так і в цифровому просторі.
Методологія дослідження передбачала використання методів аналізу та синтезу для встановлення впливу
інтернет-технологій на самоідентифікацію особистості; за допомогою синергетичного підходу простежено
соціокультурну динаміку поширення феномену віртуалізації особистості та формування нових ціннісних
орієнтирів; психологічний метод використано для виявлення мотивації сучасної людини до віртуалізації свого
«я». Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній явище віртуалізації особистості розглянуто як феномен
культури, що визначає подальший розвиток цифрового суспільства. Висновки. Феномен віртуалізації
особистості став наслідком віртуалізації реальності – важливого культурного чинника, що спонукає сучасну
людину експериментувати із власною ідентичністю, множити свої «я» та реалізовувати їх у різноманітних
контекстах нескінченну кількість разів. Штучно створений віртуальний простір задовольнив потребу людини в
нових знаннях, здатності проживати більш яскраві емоції, став онлайн-майданчиком для творчого самопізнання
та самовираження. Безперервне виробництво віртуальних версій себе відбивається на психологічних і
когнітивних якостях індивіда, змінює його сприйняття реального соціокультурного середовища, формує
альтернативну віртуальну картину світу.
Description:
The purpose of the work is to analyse the phenomenon of personal virtualisation as a manifestation of modern
technological society, to identify the indicators of self-construction of a virtual personality, and to explore the
consequences of internetisation for a modern individual, who can simultaneously inhabit both physical and digital
environments. The research methodology involved the use of analysis and synthesis methods to establish the influence
of Internet technologies on individual self-identification; a synergistic approach was employed to trace the socio-cultural
dynamics of the spread of the phenomenon of personal virtualisation and the formation of new value orientations; the
psychological method was utilised to reveal the motivation of modern individuals to virtualise their “self”. The scientific
novelty of the article lies in its substantiation of personal virtualisation as a cultural phenomenon that shapes the further
development of digital society. Conclusions. The phenomenon of personality virtualisation emerges as a consequence of
the virtualisation of reality, which stands as a significant cultural factor prompting modern individuals to experiment with
their identities, multiplying their “self” and realising them across various contexts an infinite number of times. The
artificially created virtual space fulfils individuals' needs for acquiring new knowledge, experiencing heightened
emotions, and serves as an online platform for creative self-discovery and expression. The continuous production of
virtual iterations of oneself impacts the psychological and cognitive attributes of individuals, alters their perception of the
real socio-cultural environment, and engenders an alternative virtual worldview.