"Київ модерн-балет" в оптиці наукової думки: історіографічні студії

Abstract

Мета статті – проаналізувати наукову історіографію творчості «Київ модерн-балету». Методологія дослідження. Для проведення об’єктивного дослідження застосовано методи аналізу, систематизації, порівняння, теоретичного узагальнення. Наукова новизна. Вперше систематизовано наукову історіографію творчості «Київ модерн-балету». Висновки. Серед досліджень, присвячених різним аспектам творчості «Київ модерн-балету», переважають наукові статті; також до діяльності колективу звертаються автори монографій та дисертацій (В. Зінченко, М. Погребняк, О. Гресь та ін.). Досить умовно наукову історіографію творчості «Київ модерн-балету» можна розділити на групи: праці, що позиціонують колектив як масштабне культурно-мистецьке явище (Г. Веселовська, О. Маншилін, А. Небесник, М. Погребняк, І. Соловйова, Ю. Станішевський та ін.); праці, присвячені періодизації творчості «Київ модерн-балету» (А. Небесник); мистецтвознавчі дослідження окремих балетних вистав з репертуару колективу, зокрема, балетів класичної спадщини (О. Бігус, М. Коростельова, А. Підлипська) та інших вистав (О. Афоніна, Ю. Бентя, О. Гресь, Л. Хоцяновська та Г. Перова та ін.). Серед проблем, що недостатньо розроблені у науковому дискурсі – періодизація творчості «Київ модерн-балету» від 2016 року до сьогодні; мистецькі особливості балетмейстерської творчості артистів у театрі та поза театром; відновлення балетів, що тривалий час були відсутні у репертуарі; збереження та передавання виконавських традицій у театрі та ін.