Abstract:
Мета статті – розкрити специфіку міжособистісної комунікації Миколи Лисенка та Олександра Русова,
дослідити напрями різнобічної діяльності митців, простежити їхні взаємовпливи та визначити роль діячів в
українському націокультурному процесі другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Методологія дослідження
базується на поєднанні взаємодоповнюючих методів: міждисциплінарного, який є інтегруючим чинником
цілісного осмислення матеріалу; системного – для уточнення ключових категоріальних понять, а також
історичного, культурологічного та джерелознавчого. Наукова новизна. Здійснено новий погляд на особу
М. Лисенка крізь призму міжособистісної комунікації з О. Русовим; виявлено спільну ідеологічну платформу та
особливості співпраці митців; розкрито їх різнобічну культурницьку діяльність; визначено взаємовпливи та роль
у розвитку й збереженні української культури. Висновки. Досліджуючи міжособистісну комунікацію
М. Лисенка та О. Русова розкривається різнобічна культурницька та просвітницька діяльність митців,
висвітлюються яскраві сторінки української історії, визначаються головні засади процесу національно-
культурного відродження України другої половини ХІХ – початку ХХ століття. М. Лисенко та О.Русов як
активні громадські діячі відіграли значну роль не тільки у популяризації та розвитку, а й у збереженні української
культури. Це реалізувалося в таких напрямах їх подвижницької діяльності як фольклористичному,
філологічному, видавничому та театральному. Спільною ідеологічною платформою митців стала народницька
концепція, яка, власне, і визначила вектори їх співпраці в націокультурному процесі.
Description:
The purpose of the article is to reveal the specifics of interpersonal communication between Mykola Lysenko and
Oleksandr Rusov, to study the directions of the diverse activities of artists, to trace their mutual influence and to determine
the role of figures in the Ukrainian national cultural process of the second half of the 19th – early 20th centuries. The
research methodology is based on a combination of complementary methods: interdisciplinary, which is an integrating
factor for a holistic understanding of the material; systemic – to clarify key categorical concepts, as well as historical,
cultural, and source studies. Scientific novelty. A new look at the personality of M. Lysenko was carried out through the
prism of interpersonal communication with O. Rusov; a common ideological platform and features of collaboration
between artists have been identified; their diverse cultural activities are revealed; mutual influence and role in the
development and preservation of Ukrainian culture are determined. Conclusions. Exploring the interpersonal
communication of M. Lysenko and O. Rusov, the diverse cultural and educational activities of artists are revealed, the
bright pages of Ukrainian history are illuminated, and the main foundations of the process of national-cultural revival of
Ukraine in the second half of the 19th – early 20th centuries are determined. M. Lysenko and O. Rusov, as active public
figures, played a significant role not only in the popularisation and development, but also in the preservation of Ukrainian culture. This was realised in such areas of their ascetic activity as folklore, philology, publishing, and theatre. The joint
ideological platform of the artists was the populist concept, which determined the vectors of their cooperation in the
national cultural process.