Вівальді «Олімпіада» як зразок венеційської seria

Філіппова, Софія Ігорівна
URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5612
Дата: 2024

Короткий опис(реферат):

Мета статті – виявити специфічні риси оперної спадщини А. Вівальді (на прикладі культурологічного аналізу опери «Олімпіада»), яка на сьогодні знаходиться в процесі практично-творчого і теоретичного усвідомлення, що є історичною компенсацією за більше ніж 250-ліття забуття відкрить Майстра. Методологічна база – інтонаційний підхід школи Б. Асафьева в Україні у спрямованості на герменевтичні, компаративні аспекти стилістичного аналізу, як це має місце в роботах Д. Андросової, Е. Маркової, О. Муравської? О. Рощенко, А. Соколової, Л. Шевченко та ін., суттєвим постає метод інтелектуально-біографічний [див.напрацювання В. Шульгіної, О. Яковлева, ін. задля осмислення розумових стереотипів, які живили культурне оточення знаменитого композитора. Наукова новизна. Вперше в культурозавстві України зроблений опис оперної типології венеціанської seria в її наслідуваності відносно неаполітанської опери цього типу і в паралель до розвитку віденського різновиду цього музично-театрального феномену. Крім того, виділена авторська нота в поданні опери-seria, що суттєво відрізняється від іншомістецьких подань італійського театрального здобутку. Висновки. Опера «Олімпіада» А. Вівальді написана на лібрето П. Метастазіо, яке алегорізувало ідею культурно-мистецького лідерства італійських та німецьких міст у постренесансній Європі, складаючи паралель культурно-мистецькому налаштуванню Олімпіад у Древній Греції. Цей соціальний заказ особливо яскраво світився в опері А. Вівальді, Венеція, рідне місто якого з його карнавальною продукцією, що була у центрі культурно-презентаційних заходів, співвідносилася із олімпійською культурполітикою Древньої Елади. Аналогія лібрето seria до агіографічної сюжетики римської опери-містерії виявляється в суцільності етичного позитиву характеристики всіх персонажів опери, зіткнення і драматичні моменти відносин яких народжувалися через збіг обставин і невільні порушування наданих обіцянь. Звідси – відсутність драматургії в класично-реалістичному тлумаченні, все загострюється максимально до останньої сцени («крещендуюча драматургія» за В. Холоповою), де поява неочікуваної вісті чи непоміченого логічного аргумента «розв’язувала» всі непорозуміння у містеріальному примирливому доброму закінченні.

Суть розробки, основні результати:

The purpose of the study is to reveal the specific features of A. Vivaldi's opera heritage (on the example of a cultural analysis of the opera "Olympiad"), which is currently in the process of practical-creative and theoretical awareness, which is historical compensation for more than 250 years of forgetting the great Master. The methodological basis is the intonation approach of the school of B. Asafyev in Ukraine in the focus on hermeneutic, comparative aspects of stylistic analysis, as is the case in the works of D. Androsova, E. Markova, O. Muravska, O. Roshchenko, A. Sokolova, L. Shevchenko, and others, the intellectual-biographical method becomes essential [see the work by V. Shulhina, O. Yakovlev] in order to understand the mental stereotypes that nourished the cultural environment of the famous composer. Scientific novelty. For the first time in the cultural heritage of Ukraine, a description of the opera typology of the Venetian seria was made in its imitation relative to the Neapolitan opera of this type and in parallel to the development of the Viennese variety of this music-theatrical phenomenon. In addition, the author's note in the presentation of opera- seria is highlighted, which is significantly different from foreign presentations of Italian theatrical productions. Conclusions. The opera "Olympiad" by A. Vivaldi was written to the libretto by P. Metastasio, which allegorised the idea of cultural and artistic leadership of Italian and German cities in post-Renaissance Europe, drawing a parallel to the cultural and artistic setting of the Olympics in Ancient Greece. This social order shone especially brightly in the opera of A. Vivaldi, Venice, whose native city with its carnival production, which was at the centre of cultural and presentation events, corresponded to the Olympic cultural policy of Ancient Hellas. The analogy of the libretto seria to the hagiographic plot of the Roman mystery opera is revealed in the integrity of the ethical positive characteristics of all the characters of the opera, the collisions and dramatic moments of their relationships were born due to a coincidence of circumstances and involuntary violations of the promises made. Hence, the absence of drama in the classical-realistic interpretation, everything escalates as much as possible until the last scene ("crescendent drama" according to V. Kholopova), where the appearance of unexpected news or an unnoticed logical argument "resolved" all misunderstandings in a mysterious, conciliatory good ending.

Показати повний опис матеріалу

Долучені файли

Icon
Name: Visnyk_2024_2_Vid ...
Розмір: 449.5Kb
Формат: PDF
Опис файла: стаття
Переглянути

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах