Шопена в контексті бідермаєрівських настанов виконавської творчості їх автора

Чжу, Цзії

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

dc.contributor.author	Чжу, Цзії
dc.date.accessioned	2024-07-17T12:39:15Z
dc.date.available	2024-07-17T12:39:15Z
dc.date.issued	2024
dc.identifier.citation	Чжу Цзії. Сонати Ф. Шопена в контексті бідермаєрівських настанов виконавської творчості їх автора // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 2. С. 366–371	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5619
dc.description	The purpose of this work is to extract the Biedermeier features of F. Chopin in his "biggest" works – the Sonatas, of which the First is a fully Chopinian "Warsaw Biedermeier", in which not a small number of forms, but certain semantic turns in the expression indicate belonging to the named direction, and the latter note the features of Chopin's famous Second and Third sonatas. The methodological basis of the study is the intonation approach of accepting the genetic unity of musical and speech principles in the development of the concepts of B. Asafiev and B. Yavorskyi in the works of D. Androsova, O. Markova, I. Podobas, L. Stepanova, L. Shevchenko, with an emphasis on the hermeneutic perspective of such an approach. The methods are also highlighted – biographical-descriptive, with an emphasis on its intellectual-biographical aspect, analytical-structural as focused on the musicological specificity of the presentation of compositions, interspecies stylistic comparative. The scientific novelty of the work covers the characteristics of expression in Chopin's Sonatas, which come from the essence of Biedermeier's worldview, including the emphasis on the direct citation of other authors' text, noted by O. Kozarenko, which corresponds to the spiritual practice of relying on canonical instructions and distancing oneself from egocentrically asserted authorship. This is most clearly shown in the First Sonata, but also takes place in the Second and Third, which, according to D. Kaempfer, form a certain cycle connected with the First Sonata by Bachianism. Conclusions. Biedermeier's approach manifests itself, both in small and large forms, in the form of emphasised direct quoting from other authors' texts, which are marked by the canonicity of aesthetic and ethical meaning and combined with spiritual texts due to the avoidance of the theatrical procedurality of the composition. Each of Chopin's Sonatas, despite a direct quote from the Invention of І. S. Bach in the First, contains "Bahianisms" as a thematic and compositional embodiment in order to demonstrate loyalty to the adopted high ideal. Each of the finales of the Sonata (especially clearly – in the Second one) presents something figuratively and semantically independent in relation to the previous parts, building a "cadenceless" ending as a "step into Infinity".	uk_UA
dc.description.abstract	Метою роботи стало вилучення бідермаєрівських рис Ф. Шопена в його «найкрупніших» творах – Сонатах, з яких Перша представляє повністю шопенівський «варшавський бідермаєр», в якому не малість форм, а певні смислові повороти у вираженні вказують на належність до названого напряму, і останні відзначають риси знаменитих Другої і Третьої сонат Шопена. Методологічною основою дослідження виступає інтонаційний підхід прийняття генетичної єдності музичного і мовленнєвого начал у розвиток концепцій Б. Асаф’єва і Б. Яворського у працях Д. Андросової, О. Маркової, І. Подобас, Л. Степанової, Л. Шевченко, з акцентуванням герменевтичного ракурсу такого підходу. Також виділені методи – біографічно-описовий, з підкресленням інтелектуально-біографічного його аспекту, аналітично-структурний як зосереджений на музикознавчій специфіці подання композицій, міжвидового стильового компаративу Наукова новизна роботи охоплює характеристики вираження у Сонатах Шопена, що виходять з єства бідермаєрівського світовідчуття, зокрема то відмічене ще О. Козаренком підкреслення прямого цитування іншоавторського тексту, співвідносне із духовною практикою спирання на канонічні настанови з відстороненням від егоцентрично висуваного авторства. Це найбільш точно показане у Першій сонаті, але має місце також у Другій і Третій, що за Д. Кемпером, утворюють певний цикл бахіанством зв’язаний з Першою Сонатою. Висновки. Бідермаєрівський підхід проявляється, як в малих, так і в крупних формах у вигляді підкресленого прямого цитування із іншоавторських текстів, які відмічені канонічністю естетично-етичного значення і сполучені із духовними текстами через уникнення театральної процесуальності композиції. Кожна із Сонат Шопена, попри прямої цитати з Інвенції Й.С. Баха в Першій, містить «бахіанізми» як тематично-композиційне втілення задля демонстрації вірності прийнятому високому ідеалу. Кожний з фіналів Сонат (особливо чітко – у Другій) подає дещо образно-смислово самостійне по відношенню до попередніх частин, вибудовуючи «безкадансійне» завершення як «крок у Нескінченість».	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.title	Шопена в контексті бідермаєрівських настанов виконавської творчості їх автора	uk_UA
dc.title.alternative	F. Chopin's sonatas in the context of Biedermeier's guidelines for their author's performance work.	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA