Розвиток масової видовищної культури в парадигмі візуалізації та екранних форм

Abstract

Мета роботи – дослідити розвиток масової видовищної культури в парадигмі її візуалізації та поширення екранних форм. Методологічну базу дослідження становили такі методи: системний, культурологічний, семантичний, аналітичний, що дало змогу розглянути означений ракурс проблематики дослідження та отримати обґрунтовані результати. Наукова новизна дослідження виявляється в розгляді видовищної культури як складової масової культури, яка формується її семантикою, та визначенні тенденцій її візуалізації в подальшому розвитку, зокрема екранних форм, опосередкованих інформаційними цифровими технологіями. Висновки. Масові видовища в парадигмі візуалізації та поширення екранних форм є невід'ємною частиною сучасної культури. Вони не тільки відображають технологічний прогрес, але й впливають на спосіб, у який ми сприймаємо світ та взаємодіємо з ним. На межі XX–XXI століть стало очевидно, що аудіовізуальна комунікація значно потіснила інші види, а екранні форми творчості поступово змінили традиційні мистецтва та стали слугувати новими засобами їх поширення. В умовах інформаційного суспільства маскультура стає пріоритетною формою побутування культурних феноменів. Видовищна культура в умовах візуалізації та цифрових технологій є потужною силою, яка формує наші уявлення про світ, впливає на соціальні процеси та визначає нові напрями розвитку індустрії розваг, вона постійно еволюціонує, відповідаючи на технологічні новинки й зміни в суспільстві. Видовищність є однією з важливих складових технологій створення сучасного культурного продукту, однією із властивостей виразності, якої досягають за допомогою синтезу різних художніх засобів. Сучасні виклики, пов'язані з етикою, приватністю та екологією, вимагають обдуманого підходу до споживання та створення візуального контенту, який стає частиною сучасної видовищної культури.