Короткий опис(реферат):
Мета статті – дослідити культуротворчий потенціал інститутів громадянського суспільства та їх
аксіологічний вияв у сучасному суспільстві. Методологія дослідження передбачає застосування принципів
об’єктивності, історизму, а також використання міждисциплінарного підходу та сукупності методів:
аналітичного, культурологічного, що дозволило цілісно дослідити окреслену тематику та отримати відповідні
результати роботи. Наукова новизна полягає в тому, що вперше питання інститутів громадянського суспільства
розглянуто в розрізі їх культуротворчого потенціалу та аксіологічних інтенцій, а також окреслено їх основні
тенденції розвитку на сучасному етапі. Висновки. Інститути громадянського суспільства через свою ціннісну
орієнтацію сприяють побудові більш справедливого, демократичного та інклюзивного суспільства. Вони
підтримують розвиток громадянської свідомості, сприяють збереженню культурного різноманіття і працюють
над вирішенням соціальних проблем. Через свою активну позицію і діяльність інститути громадянського
суспільства мають вплив на формування громадської думки щодо культурних питань і можуть бути важливими
учасниками процесу розробки культурної політики, часто виступаючи як незалежні експерти та лобісти інтересів
культурних спільнот. Культуротворчий потенціал інститутів громадянського суспільства є багатогранним і
важливим для стійкого розвитку суспільства. Завдяки своїй діяльності, інститути громадянського суспільства
не лише зберігають і популяризують культурну спадщину, але й сприяють розвитку нових культурних форм,
підтримці культурного різноманіття та захисту культурних прав. Отже, аксіологічний аспект діяльності
інститутів громадянського суспільства є ключовим для розуміння їхнього впливу на соціум та значення в
сучасному світі.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to investigate the cultural potential of civil society institutions and their axiological
manifestation in modern society. The research methodology involves the application of the principles of objectivity,
historicism, as well as the use of an interdisciplinary approach and a set of methods: analytical, cultural, which will allow
to comprehensively investigate the outlined topic and obtain relevant work results. The scientific novelty lies in the fact
that for the first time the issue of civil society institutions is considered in terms of their culturally creative potential and
axiological intentions, and their main development trends at the current stage are outlined. Conclusions. Institutions of
civil society contribute to the construction of a fairer, more democratic and inclusive society through their value
orientation. They support the development of civic consciousness, contribute to the preservation of cultural diversity and
work to solve social problems. Due to their active position and activities, civil society institutions have an influence on
the formation of public opinion on cultural issues and can be important participants in the process of cultural policy
development, often acting as independent experts and lobbyists for the interests of cultural communities. The cultural
potential of civil society institutions is multifaceted and important for the sustainable development of society. Thanks to
their activities, civil society institutions not only preserve and popularize cultural heritage, but also contribute to the
development of new cultural forms, support of cultural diversity and protection of cultural rights. Thus, the axiological
aspect of the activity of civil society institutions is key to understanding their impact on society and significance in the
modern world.