Роль жінок-художниць у презентації сучасного українського мистецтва на Венеційській бієнале: гендерний аналіз

Abstract

Мета статті – розкрити феномен сучасного українського мистецтва у ракурсі виявлення ролі та ваги жінки-художниці у виставкових проєктах Венеційської бієнале з 2001 по 2024 рік. Методологія дослідження спирається на гендерний підхід для аналізу статистики, сегрегованої за статевою ознакою, та оцінки гендерного паритету. Методами дослідження є: порівняльний метод – для виявлення відмінностей у представленості експонентів жіночої та чоловічої статі; історичний метод – для демонстрації еволюції ставлення в суспільстві до жінки-художниці; біографічний метод – для з’ясування основних етапів творчості художниць; мистецтвознавчий аналіз – для вивчення особливостей експонованих творів; метод узагальнення – для підбивання підсумків дослідження. Наукова новизна. Вперше проведено аналіз виставкових проєктів Венеційської бієнале на предмет експонування в них творів українських мисткинь, визначено специфіку представлення творів жінок-художниць та здійснено оцінку гендерного паритету в аналізованих проєктах. Висновки. Творчість жінок-художниць у виставкових проєктах Венеційської бієнале є вагомою складовою презентації сучасного українського мистецтва на міжнародному рівні. Частка жінок серед експонентів бієнале, починаючи з 2011 року, залишається стабільною і складає в середньому 40%. Гендерний паритет був дотриманий лише один раз – у 2007 році. Пікове значення участі художниць з України фіксується у 2022 році (75%), що в цілому відповідає тренду, завданому основним кураторським проєктом, спрямованим на реабілітацію жіночого мистецтва. В ході дослідження виявлено найбільш представлену у Венеції українську художницю – твори Жанни Кадирової експонувалися на бієнале у 2013, 2015, 2017, 2019, 2022 та 2024 роках.