Abstract:
Мета роботи – проаналізувати метамодернізм як апробатор нових творчих подразників. Методологія
дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах дослідження – термінологічному та системному. Мета
й завдання публікації зумовили застосування таких методів дослідження, як аналіз, синтез, узагальнення, що
дало можливість уточнити значення низки понять і термінів. Наукова новизна полягає у дослідженні нового
культуротворчого феномену, а саме метамодернізму. Оскільки значна частина вітчизняних культурологів, а
також мистецтвознавці – кінознавці, музикознавці та фахівці, які досліджують різні жанри образотворчого
мистецтва, – оминали увагою ті твори, що з‘являлися у відповідних сферах метамодернізму. Лише від 2015–
2017 років почали оприлюднювати перші оцінки цього культуротворчого феномену. Та їхніми авторами були
переважно філософи й естетики, а не представники культурологічного знання. Висновки. На теренах
української гуманістики культурологія розвивається досить динамічно, постійно розширюючи дослідницький
простір. Вважаємо за необхідне розглянути практику додавання до сталих понять чи категорій префікса «пост»,
а саме: постсучасність, посткультура, постмистецтво, постмодернізм. Проблема понятійно-категоріального
забезпечення культурології, маємо на увазі практику аргументації нових понять, уведення в ужиток яких
пов‘язане з конкретним авторським прізвищем, атрибутується його особистісними напрацюваннями, ідеї яких
підтримали інші фахівці. Робота в цьому напрямі – одна з найважливіших теоретичних перспектив української
культурології.
Description:
The purpose of the research is to analyse metamodernism as a tester of new creative stimuli. The methodology
of the research is based on general scientific research principles; terminological and systemic. The purpose and tasks
of the publication determined the use of such research methods as analysis, synthesis, generalisation, which made it
possible to clarify the meaning of a number of concepts and terms. Scientific novelty lies in the study of a new cultural
phenomenon, namely metamodernism. Since a significant part of domestic cultural experts as well as art critics such as
film critics, musicologists and specialists dealing with various genres of fine art ignored those works that appeared in
the corresponding spheres of metamodernism. The first assessments of this cultural phenomenon start publishing only
from 2015–2017. Their authors were mostly philosophers and estheticians, not representatives of cultural knowledge.
Conclusions. In the field of Ukrainian humanities, cultural studies are developing quite actively and dynamically,
constantly expanding the research area. We consider it necessary to develop the practice of adding the prefix "post" to
stable concepts or categories, namely: postmodernity, postculture, postart, postmodernism. The problem of conceptual
and categorical provision of cultural studies, meaning the practice of arguing new concepts, the introduction of which is
connected with a specific author's surname, is attributed to their personal development, the ideas of which are supported
by other specialists. Work in this direction is one of the most important theoretical perspectives of Ukrainian cultural
studies.