Метамодернізм як апробатор нових творчих подразників

Abstract

Мета роботи – проаналізувати метамодернізм як апробатор нових творчих подразників. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах дослідження – термінологічному та системному. Мета й завдання публікації зумовили застосування таких методів дослідження, як аналіз, синтез, узагальнення, що дало можливість уточнити значення низки понять і термінів. Наукова новизна полягає у дослідженні нового культуротворчого феномену, а саме метамодернізму. Оскільки значна частина вітчизняних культурологів, а також мистецтвознавці – кінознавці, музикознавці та фахівці, які досліджують різні жанри образотворчого мистецтва, – оминали увагою ті твори, що з‘являлися у відповідних сферах метамодернізму. Лише від 2015– 2017 років почали оприлюднювати перші оцінки цього культуротворчого феномену. Та їхніми авторами були переважно філософи й естетики, а не представники культурологічного знання. Висновки. На теренах української гуманістики культурологія розвивається досить динамічно, постійно розширюючи дослідницький простір. Вважаємо за необхідне розглянути практику додавання до сталих понять чи категорій префікса «пост», а саме: постсучасність, посткультура, постмистецтво, постмодернізм. Проблема понятійно-категоріального забезпечення культурології, маємо на увазі практику аргументації нових понять, уведення в ужиток яких пов‘язане з конкретним авторським прізвищем, атрибутується його особистісними напрацюваннями, ідеї яких підтримали інші фахівці. Робота в цьому напрямі – одна з найважливіших теоретичних перспектив української культурології.