Короткий опис(реферат):
Мета статті – виявити особливості цифрової інклюзії в сучасних культурних індустріях України та
окреслити перспективні стратегії подолання цифрового розриву. Методологія дослідження. Застосовано
аналітичний метод, метод аналізу та синтезу, діалогічний метод, типологічний метод, системний метод, метод
компаративного аналізу та метод наукового узагальнення. Наукова новизна. Досліджено проблематику
цифрової інклюзії в культурних індустріях; розглянуто теорію цифрової інклюзії в закордонних наукових
працях; виявлено особливості цифрової інклюзії в сучасних культурних індустріях України; окреслено
перспективні заходи, на яких має базуватися стратегія подолання цифрового розриву. Висновки. Стратегія
цифрової інклюзії культурних індустрій в Україні має базуватися на комплексі заходів, спрямованих на
подолання цифрового розриву, що передбачає в першу чергу: надання високошвидкісного інтернету якомога
більшій частині населення; всіляке сприяння процесу підвищення цифрової грамотності потенційних
споживачів культурного продукту/послуги; забезпечення якісної технічної підтримки; створення
спеціалізованих додатків та онлайн-контенту, відповідно до специфіки видів діяльності, що охоплює кожна
культурна індустрія. Серед потенційних перспективних кроків – надання користувачам постійної підтримки,
скорочення професійних термінів та пропонування інтерпретаційних ресурсів, а також гарантування, що
технології і навчання пропонуються всім користувачам на рівній основі, а не лише тим, хто достатньо
впевнений у собі, щоб звернутися за допомогою. Дослідження виявило, що на сучасному етапі в Україні лише
бібліотеки не лише пропонують інтернет, але і надають спектр послуг з навчання від базової цифрової
грамотності до навичок, необхідних для користування певними сервісами (аудіострімінговий/відеострімінговий
сервіс, файлообмінні сервіси, онлайн-платформи), пристроями та додатками, що наразі активно
використовуються в системі культурних індустрій (наприклад, додатки доповненої реальності в музейній,
виставковій діяльності, виконавській практиці та ін.).
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to reveal the features of digital inclusion in modern cultural industries of Ukraine
and to outline promising strategies for overcoming the digital divide. Research methodology. The analytical method,
the method of analysis and synthesis, the dialogical method, the typological method, the systematic method, the method
of comparative analysis and the method of scientific generalisation are applied. Scientific novelty. The problem of
digital inclusion in the cultural industry has been studied; the theory of digital inclusion in foreign scientific works is
considered; the peculiarities of digital inclusion in modern cultural industries of Ukraine were revealed; promising
measures on which the strategy for overcoming the digital divide should be based are outlined. Conclusions. The
strategy of digital inclusion of cultural industries in Ukraine should be based on a set of measures aimed at overcoming
the digital divide, which includes, first of all: providing high-speed Internet to as large a part of the population as
possible; all kinds of assistance in the process of improving the digital literacy of potential consumers of a cultural
product / service; provision of high-quality technical support; creation of specialised applications and online content,
according to the specifics of the activities covered by each cultural industry. Potential forward-looking steps include
providing ongoing support to users, reducing professional jargon and offering interpretive resources, and ensuring that
technology and training are offered to all users on an equal basis, not just those confident enough to seek help. The
study revealed that at the current stage in Ukraine, only libraries not only offer the Internet, but also provide a range of
training services from basic digital literacy to the skills needed to use certain services (audio/video streaming service,file sharing services, online platforms), devices and applications that are currently actively used in the system of cultural
industries (for example, applications of augmented reality in museum, exhibition activities, performing arts).