Abstract:
Мета статті – проаналізувати формування, тенденції та особливості розвитку сценічного бального танцю
в Україні, з середини 90-х років ХХ століття – початку 20-х років ХХІ століття. Методологія дослідження
базується на принципах об‘єктивності, історизму, системності. Для досягнення мети використані методи:
систематизації – для усвідомлення поєднання подій сценічної бальної хореографії; синтезу – для аналізування
специфіки процесів розвитку сценічної бальної хореографії в Україні; включеного спостереження – для
перегляду окремих хореографічних творів, сценічних вистав і попереднього їх осмислення. Наукова новизна:
вперше здійснено мистецтвознавчий аналіз формування та розвитку сценічної бальної хореографії в Україні,
висвітлено специфіку існування бальної хореографії в сценічному просторі через призму діяльності театрів,
шоу-балетів та колективів бального танцю, які функціонують з 90-х років ХХ століття. Висновки. Важливо
зазначити, що одним із потужних напрямків вітчизняного хореографічного мистецтва є, саме - сценічна бальна
хореографія. Україна є лідером серед інших країн світу, щодо популяризації бальних танців через театрально -
сценічну практику. В інших країнах світу більш активніше розвивається конкурсно–спортивний напрямок, а
зарубіжні шоу–балети являють собою синтезовані форми класичного та сучасного танцю з окремим залученням
елементів бального танцю. Натомість українські танцюристи, в тому числі студенти та випускники кафедри
хореографічного мистецтва КНУКіМ (спеціалізація – бальна хореографія), створюють велику кількість
хореографічних постановок, концертних номерів, шоу–програм, мюзиклів, балетів, на основі лексики бальної
хореографії, які, на жаль, залишаються набутком локальної танцювальної спільноти. На нашу думку, саме не
сформованість промоції цього виду мистецтва, а також відсутність системної державної підтримки цієї галузі,
унеможливлюють донесення до широкого кола глядачів високого потенціалу бальної хореографії, як
видовищного сценічно–драматичного виду мистецтва
Description:
The purpose of the article is to analyse the formation, tendencies and peculiarities of the development of stage
ballroom dance in Ukraine from the mid-90s of the twentieth century to the early 20s of the twenty-first century. The
research methodology is based on the principles of objectivity, historicism, and systematicity. To achieve the goal, the
following methods were used: systematisation – to understand the combination of events in stage ballroom
choreography; synthesis – to analyse the specifics of the processes of development of stage ballroom choreography in
Ukraine; included observation – to review individual choreographic works, stage performances and their preliminary
comprehension. Scientific novelty. For the first time, an art historical analysis of the formation and development of
stage ballroom choreography in Ukraine was conducted, the specifics of the existence of ballroom choreography in the
stage space were highlighted through the prism of the activities of theatres, show ballets and ballroom dance groups that have been operating since the 90s of the twentieth century. Conclusions. It is important to note that one of the most
powerful areas of national choreographic art is stage ballroom choreography. Ukraine is a leader among other countries
in the world in popularising ballroom dancing through theatrical and stage practice. In other countries of the world, the
competition and sports direction are developing more actively, and foreign show ballets are synthesised forms of
classical and modern dance with some elements of ballroom dance. Instead, Ukrainian dancers, including students and
graduates of the Department of Choreographic Arts of the Kyiv National University of Culture and Arts (specialising in
ballroom choreography), create a large number of choreographic productions, concerts, show programmes, musicals,
ballets based on the vocabulary of ballroom choreography, which, unfortunately, remain the property of the local dance
community. In our opinion, it is the lack of promotion of this art form, as well as the absence of systematic state support
for this industry, that makes it impossible to convey to a wide range of viewers the high potential of ballroom
choreography as a spectacular stage and dramatic art form