Abstract:
Мета дослідження полягає в виявлені глибинних образно-звукових пластів та рис ірландської бардівської
традиції у творчості М. Тіппетта через призму твору для оркестру та сопрано «Візантія». Методологічна
основа дослідження базується на історично-концептуальному, герменевтичному методі та компаративному
аналізі фактологічних даних з опорою на праці Томаса Вайскеля, Девіда Кларка, Едварда Венна, Мейріона
Боуена. Наукова новизна. Вперше в українському мистецтвознавчому сегменті проаналізовано твір для
оркестру та сопрано М. Тіппетта «Візантія» з акцентом на драматургію композиції, елементи циклічності,
метафоричність звукових образів, символізм та характерні риси музично-поетичної традиції ірландських
бардів. Висновки. Біографічні колізії М. Тіппетта вплинули на його творчі устремління і ставлення до
навколишнього світу. Естетичні погляди М. Тіппетта – це діалог між романтичними прагненнями та
скептичним реалізмом епохи модерн. Музична мова Майкла Тіппетта увібрала в себе як традицію, так і всю
палітру накопиченого світового музичного досвіду, а також подвійність смислів, символізм, образність та
конфліктність. В роботі проаналізовано композиція для оркестру та сопрано «Візантія» М. Тіппетта, в основі
якої лежить мозаїчність образів, логічна послідовність музичних мотивів, і циклічність. Необхідно виділити
фрагментарну природу музичних розділів, варіативні мотиви, наявність контрастного матеріалу, символізм
магічної, мінливої життєвої сили як світської ефемерності, руйнування музичного тексту за допомогою техніки
розширення та фрагментації. Отже, композиція «Візантія» є реінкарнацією ірландського культурного
націоналізму в аспекті традиційних форм бардівської поезії. А музична мова М. Тіппетта у творі «Візантія»
заснована на формах, викристалізуваних творчістю Л. Бетховена та оновлених музичним ландшафтом модерну
та постмодерну
Description:
The purpose of the research is to reveal the deep image-sound layers and features of the Irish bardic tradition in
the work of M. Tippett through the prism of the work for orchestra and soprano "Byzantium". The methodological
basis of the research is historical-conceptual, hermeneutic method and comparative analysis of factual data based on the
works of Thomas Weiskel, David Clark, Edward Venn, and Meirion Bowen. Scientific novelty. For the first time in the
Ukrainian art history segment, M. Tippett's work for orchestra and soprano "Byzantium" was analysed with an
emphasis on the dramaturgy of the composition, cyclical elements, metaphorical sound images, symbolism and
characteristic features of the musical and poetic tradition of Irish bards. Conclusions. Biographical collisions of
M. Tippett influenced his creative aspirations and attitude to the surrounding world. M. Tippett's aesthetic views are a
dialogue between romantic aspirations and sceptical realism of the modern era. Michael Tippett's musical language
absorbed both tradition and the entire palette of accumulated world musical experience, as well as duality of meanings,
symbolism, imagery and conflict. The work analyses the composition for orchestra and soprano "Byzantium" by
M. Tippet, which is based on the mosaic of images, the logical sequence of musical motifs, and cyclicity. It is necessary
to highlight the fragmentary nature of musical sections, variable motifs, the presence of contrasting material, the
symbolism of magical, changing life force as secular ephemerality, the destruction of the musical text using the
technique of expansion and fragmentation. Thus, the composition "Byzantium" is a reincarnation of Irish cultural
nationalism in the aspect of traditional forms of bardic poetry. The musical language of M. Tippett in the work "Byzantium" is based on the forms crystallised by the work of L. Beethoven and updated by the musical context of
modern and postmodern.