Ребрендинг українського народно-хорового мистецтва в ХХІ столітті

Abstract

Мета роботи. У дослідженні проаналізовано ребрендингову політику народно-хорового мистецтва в ХХІ столітті та визначено нові підходи до його збереження і популяризації в умовах глобалізації та стрімкого розвитку інформаційних технологій. Методологія дослідження передбачає поєднання емпіричного (спостереження, збір даних, інтерв‘ювання), системного та аналітичного методів, які дали можливість виявити провідні тенденції оновлення підходів промоції українського народно-хорового мистецтва у ХХІ столітті. Наукова новизна. Уперше в українському музикознавстві досліджується ребрендинг як новий підхід до збереження й популяризації народно-хорового мистецтва в умовах глобалізації та розвитку інформаційних технологій. Ребрендингова політика виступає ключовим інструментом для актуалізації фольклорного типу музикування, підвищення інтересу до традиційної культури та інтеграції народно-хорового мистецтва в сучасний культурний простір. Висновки. Ребрендинг народно-хорового мистецтва є необхідним для його функціонування в сучасних умовах та залучення нової аудиторії, передусім молодіжної. Створення мультимедійних проєктів та використання соціальних мереж робить народно-хорове мистецтво більш доступним і привабливим. Інтеграція елементів інших культур у виступи народно-хорових колективів сприяє оновленню його формату та культурній інтеграції, зберігаючи при цьому автентичність українського мистецтва. Театралізація виступів, використання традиційних українських костюмів, сценографії та хореографії підвищує емоційний вплив на глядача, формуючи сучасний образ української народної пісні. Ребрендинг допомагає народно-хоровим колективам не лише зробити фольклор одним із провідних музичних трендів в Україні, а й вийти на міжнародний рівень, сприяючи міжкультурній комунікації та популяризації українського мистецтва за її межами.