dc.contributor.author |
Лю, Фань |
|
dc.date.accessioned |
2024-12-16T14:11:04Z |
|
dc.date.available |
2024-12-16T14:11:04Z |
|
dc.date.issued |
2024 |
|
dc.identifier.citation |
Лю Фань. Хорове мистецтво Китаю: детермінованість композиторської творчості, виконавства та освіти. // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 3. С. 260–265 |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5745 |
|
dc.description |
Compared to other types of musical art, the unity of three components – composer creativity, performance and
education – in choral practice is the most deterministic. A vivid example of this is the choral art of China, each direction
of which has its own characteristic features, peculiar ways of development, vectors of application determined by certain
historical and socio-cultural factors, but in general they appear as an inseparable organic alloy. The purpose of the
article is to highlight the trinity of composer creativity, performance and education as determinants of the development
of choral art in China. The research methodology is based on a comprehensive approach based on historical-cultural,
comparative, music-theoretical analysis of the material and theoretical modelling of the structural-logical and
substantive characteristics of choral activity. The scientific novelty of the article lies in the fact that the trinity of
composer creativity, performance and choral art education in China is considered for the first time as an immanent
quality determined by historical development. Conclusions. Since the beginning of the 20th century, Chinese choral
culture has been actively assimilating compositional, performing, and educational traditions of a foreign, mostly
European, model. In the first half of the century, this was especially evident in the work of composers. Choirs by
Chinese composers created in this period are based on the melody of patriotic songs in an organic synthesis with
European writing techniques (including polyphonic). In the second half of the 20th century, the emphasis shifted
towards performance, which was determined by the socio-political involvement of art, when choral work was a tool of
political propaganda. At the end of the 20th and the beginning of the 21st century, choral art in China becomes
independent, specialised educational institutions are opened in the country, where the training of conducting and choral personnel is carried out. At each stage, each branch of choral art in China had its own characteristics, development
trajectory, vectors of application. In general, separate components – composer creativity, performing and educational
activities become an inseparable whole during the entire development. This determinism of Chinese choral culture
ensured its successful development in the 20th and early 21st centuries. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Мета статті – висвітлити триєдність композиторської творчості, виконавства та освіти як детермінанти
розвитку хорового мистецтва Китаю. Методологія дослідження спирається на комплексний підхід, заснований
на історико-культурологічному, компаративному, музично-теоретичному аналізі матеріалу та теоретичному
моделюванні структурно-логічних та змістовних характеристик хорової діяльності. Наукова новизна статті
полягає в тому, що триєдність композиторської творчості, виконавства та освіти хорового мистецтва в Китаї
вперше розглянуто як іманентну якість, що детермінована історичним розвитком. Висновки. З початку ХХ
століття у китайській хоровій культурі відбувається активне засвоєння композиційних, виконавських та
освітніх традицій зарубіжного, переважно європейського зразка. В першій половині століття особливо яскраво
це виявилось у композиторській творчості. Створені у цей період хори китайських композиторів засновуються
на мелодиці патріотичних пісень у органічному синтезі з європейською технікою письма (у т. ч.
поліфонічного). У другій половині ХХ століття акцент зміщується у бік виконавства, що визначалось
соціально-політичною заангажованістю мистецтва, коли хорова творчість була інструментом політичної
пропаганди. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття хорове мистецтво Китаю набуває самостійності, в країні
відкриваються спеціалізовані освітні установи, де здійснюється підготовка диригентсько-хорових кадрів. На
кожному етапі кожна з галузей хорового мистецтва Китаю мала свої характерні особливості, траєкторію
розвитку, вектори застосування тощо. Загалом окремі складові – композиторська творчість, виконавська та
освітня діяльність - постають нероздільним цілим протягом всього розвитку. Ця детермінованість хорової
культури Китаю забезпечила її успішний розвиток у ХХ – на початку ХХІ століття |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.subject |
хорове мистецтво Китаю |
uk_UA |
dc.subject |
композиторська творчість |
uk_UA |
dc.subject |
хорова освіта |
uk_UA |
dc.subject |
концертно-виконавська діяльність |
uk_UA |
dc.subject |
диригентська практика |
uk_UA |
dc.subject |
детермінанти розвитку |
uk_UA |
dc.title |
Хорове мистецтво Китаю: детермінованість композиторської творчості, виконавства та освіти |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Choral Art of China: Determination of Composing Creativity, Performance and Education |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |