Abstract:
Ukraine’s counteraction to Russia’s information aggression in the international arena after its
intervention in 2014 in Donetsk, Luhansk, and Crimea to discredit everything Ukrainian requires the search for
effective tools, considering the intensification of processes in cyberspace and the globalisation of communications.
The purpose of this study was to prove that one of the effective tools for Ukraine’s counteraction to Russian
information aggression of an anti-Ukrainian nature in international communications is cyberdiplomacy in its
public diplomatic format. The research methodology included a set of general scientific methods (logic, induction,
deduction, analysis, synthesis) and specialised methods, such as structural-functional, typological, narrative, and
generalisation methods. Since the 1980s, the revolution of information and communication technologies and the
cyberneticisation of the global information field have been shaping a new reality – cyberspace. As a communication
medium in public diplomatic practices, it substantially affects the communication of governments with the public
of foreign countries to influence foreign governments by promoting national ideas, values, institutions, culture, and
policies in the information field of the target audience, which affects the image of the state through its perception
by the foreign public. In this context, the aggressive policy of the Russian Federation, based on the achievements of
the information age, demonstrated how authoritarian countries manipulate people’s minds and form beliefs that
are favourable to them. Specifically, anti-Ukrainian information activities and the spread of false narratives around
the world create a negative image of Ukraine to undermine its international authority and slow down Western
assistance to it. Ukraine should actively counter these hostile narratives within the international cyberspace, with
cyberdiplomacy in its public diplomatic format being an effective tool, and public/people’s diplomacy involving
scientists, politicians, students, and the public as one of the instruments, as well as the creation of multichannel
media platforms that will host relevant information and educational content with open access to foreign recipients
in their languages. In terms of practical value, the findings of this study will serve to develop optimised models of
Ukrainian cyberdiplomacy
Description:
Протидія України інформаційній агресії Росії на міжнародній арені після початку її інтервенції
в 2014 році у Донеччині, Луганщині, Криму з метою дискредитації всього українського зумовила
пошук ефективних інструментів з урахуванням інтенсифікації процесів у кіберпросторі та глобалізації
комунікацій. Метою роботи було довести, що одним з ефективних інструментів протидії України російській
інформаційній агресії антиукраїнського характеру в міжнародних комунікаціях є кібердипломатія в її
публічно-дипломатичному форматі. Методологія дослідження включала набір загальнонаукових методів
(логіка, індукція, дедукція, аналіз, синтез) та спеціалізованих методів, таких як структурно-функціональний,
типологічний, наративний методи та метод узагальнення. Революція інформаційно-комунікаційних
технологій та кібернетизація глобального інформаційного поля з 1980-х формують нову реальність –
кіберпростір. Як комунікативне середовище в публічно-дипломатичних практиках, він суттєво впливав
на комунікацію урядів з громадськістю зарубіжних країн з метою впливу на іноземні уряди засобом
просування національних ідей, цінностей, інститутів, культури, політик у інформаційному полі цільової
аудиторії, що впливає на імідж держави через її сприйняття зарубіжною громадськістю. У цьому контексті
агресивна політика Російської Федерації з опорою на здобутки інформаційної епохи продемонструвала,
як авторитарні країни маніпулюють свідомістю людей і формують вигідні їм переконання. Зокрема,
антиукраїнська інформаційна діяльність та поширення світом неправдивих наративів формує негативний
імідж України, аби підірвати її міжнародний авторитет, загальмувати допомогу Західного світу. Україна має
активно протидіяти цим ворожим наративам у рамках міжнародного кіберпростору, ефективним засобом
чого є кібердипломатія в її публічно-дипломатичному форматі, а одним з інструментів – громадська/
народна дипломатія із залученням науковців, політиків, студентства, громадськості та створенням
мультиканальних медіаплатформ, де розміщуватимуться інформаційні матеріали відповідного змісту та
контент просвітницького характеру із відкритим доступом для адресатів іноземних країн їх мовами. У
аспекті практичної цінності результати дослідження слугуватимуть розробленню оптимальних моделей
української кібердипломатії