Суть розробки, основні результати:
У статті висвітлено досвід українських науковців у галузі цифровізації бібліотек і концепцій у вивченні поняття "хмарні сервіси". Розглянуто моделі хмарних сервісів, наявні на інформаційному ринку: інфраструктура як послуга (IaaS), платформа як послуга (PaaS) та програмне забезпечення як послуга (SaaS). Проаналізовано тлумачення понять "хмара", "користувач хмарних послуг", "надавач хмарних послуг". Розглянуто способи надання хмарних послуг: "приватна хмара", "публічна хмара", "колективна хмара" та можливості впровадження різних моделей хмарних технологій у бібліотеках України. Проаналізовано специфіку застосування хмарних сервісів для зберігання та опрацювання даних, підвищення якості обслуговування користувачів. Визначено виклики та перспективи розвитку хмарних сервісів у бібліотечній сфері. Досліджено потенціал хмарних технологій для оптимізації роботи українських бібліотек. Обґрунтовано значущість хмарних послуг в умовах війни, які стають незмінним інструментом забезпечення доступу до інформації та збереження культурної спадщини України. Визначено, як хмарні сервіси допомагають у завданні бібліотеки адаптуватися до сучасних інформаційних потреб користувачів, забезпечуючи гнучкість, надійність і безпеку в умовах цифрової трансформації. Запропоновано хмарні сервіси, які можуть ви¬користовувати бібліотеки, зокрема від компанії Google: е-пошту, календар, сервіс для чатів і відеоконференції Hangoust, соцмережі.
