Documenta на межі ХХ–ХХІ століть:  переосмислення ролі мистецтва в глобальному  контексті

Оборська, Світлана Валентинівна

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

Documenta на межі ХХ–ХХІ століть: переосмислення ролі мистецтва в глобальному контексті

Оборська, Світлана Валентинівна

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/6000

Date: 2024

Abstract:

Мета статті – розглянути особливості міжнародної мистецької виставки documenta на межі ХХ ХХІ століть, які закріпили за нею статус суперечливого міжнародного мистецького проєкту незвичного формату, який вплинув на переосмислення ролі сучасного мистецтва у глобальному контексті. Методологія дослідження передбачала застосування описового, системно-структурного, аналітичного методів для виявлення змін в організації міжнародних виставкових проєктів documenta на межі ХХ–ХХІ століть. Культурно-історичний підхід дав змогу розглянути виставкові проєкти в широкому суспільно-політичному контексті. Наукова новизна дослідження. Вперше в українському мистецтвознавстві розглянуло роль і значення міжнародної виставки documenta в трансформації дискурсу про сучасне мистецтво. Висновки. На відміну від Венеційської бієнале, стоденна виставка сучасного мистецтва documenta, яка відбувається кожні п’ять років, від моменту свого заснування у 1955 р. зосереджувалася не на національних павільйонах, а на більш загальній презентації, яка намагалася відтворити ландшафт того, що відбувалося на загальносвітовому мистецькому рівні. І хоча її ініціатор скульптор А. Боде спочатку задумав ефемерний простір, присвячений культурній спадщині Німеччини, зруйнованій нацистами, кожна наступна documenta мала глибокий вплив на світ мистецтва. Крім цього, documenta вважається чи не найбільш суперечливим заходом. Відповідну характеристику виставка здобула на межі століть завдяки впливу декількох обставин як організаційного, так і мистецько-презентаційного спрямування. Вперше подію такого масштабу в Європі очолила жінка К. Девід (documenta Х) та не європеєць, а американець нігерійського походження О. Енвезор (documenta ХІ). Крім того, обидва заходи звинувачували в тому, що вони не були художніми виставками у традиційному розумінні, а радше платформами для різних суспільно-політичних і академічних дискусій. Таке переосмислення самої концепції виставок трансформувало їх у майданчики для міждисциплінарних досліджень, що значно вплинуло на сучасне мистецтво, перетворивши його на засіб для критичного осмислення сучасних реалій і боротьби за соціальну справедливість. Так documenta стала справжнім міжнародним інтелектуальним форумом для художників, письменників і науковців, кинувши виклик традиційній мистецькій практиці, а також усій галузі мистецтва та культури.

Description:

The purpose of the article is to consider the features of the international art exhibition documenta at the turn of the 20th and 21st centuries, which secured for it the status of a controversial international art project of an unusual format that influenced the rethinking of the role of contemporary art in the global context. The research methodology involved the use of descriptive, systemic-structural, and analytical methods to identify changes in the organisation of international exhibition projects documenta at the turn of the 20th and 21st centuries. The cultural-historical approach made it possible to consider exhibition projects in a broad socio-political context. Scientific novelty. For the first time in Ukrainian art history, the role and significance of the international exhibition documenta in the transformation of the discourse on contemporary art was examined. Conclusions. Unlike the Venice Biennale, the hundred-day exhibition of contemporary art documenta, which takes place every five years since its founding in 1955 focused not on national pavilions, but on a more general presentation that tried to recreate the landscape of what was happening on a global artistic level. Although its initiator, sculptor A. Bode, initially conceived of an ephemeral space dedicated to the cultural heritage of Germany, destroyed by the Nazis, each subsequent documenta had a profound impact on the art world. In addition, documenta is considered to be the most controversial event. The exhibition acquired the corresponding characteristic at the turn of the century due to the influence of several circumstances of both organisational and artistic presentational direction. For the first time, an event of this scale in Europe was headed by a woman, K. David (documenta X), and not a European, but an American of Nigerian origin, O. Enwezor (documenta XI). In addition, both events were accused of being not art exhibitions in the traditional sense, but rather platforms for various socio-political and academic discussions. This reinterpretation of the very concept of exhibitions transformed them into platforms for interdisciplinary research, which significantly influenced contemporary art, turning it into a means for critical reflection on contemporary realities and the struggle for social justice. Thus, documenta became a truly international intellectual forum for artists, writers and thinkers, challenging traditional artistic practice, as well as the entire field of art and culture.

Show full item record