Румунська  національна  ідентичність у творчості Дж. Енеску (на прикладі  Сонати № 3 ор. 25 для скрипки і фортепіано)

Асталош, Габріела Ласлівна

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

Румунська національна ідентичність у творчості Дж. Енеску (на прикладі Сонати № 3 ор. 25 для скрипки і фортепіано)

Асталош, Габріела Ласлівна

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/6017

Date: 2024

Abstract:

Мета роботи ̶ дослідити проблему реалізації національної ідентичності у творчості Дж. Енеску на прикладі одного з найяскравіших зразків авторського письма, Сонати № 3 ор. 25 для скрипки і фортепіано. Відповідно до мети були поставлені такі завдання: визначити специфіку румунської композиторської школи, вказати основні параметри, що сформували національну складову професійного музичного мистецтва її представників, дослідити індивідуальний стиль Дж. Енеску на прикладі скрипкової музики. Методологія дослідження. У процесі дослідження для розкриття представленої проблематики були використані такі методи: аналітичний та структурно-логічний (висвітлення змісту поняття національної ідентичності у творчості митця); компаративний (порівняння із суміжними явищами в інших національних культурах); джерелознавчий (опрацювання мистецтвознавчих праць з дотичних питань); метод теоретичного узагальнення (для підбиття підсумків). Наукова новизна. Праця є першою спробою на теренах української науки дослідити проблему національної ідентичності крізь призму індивідуального стилю Дж. Енеску –яскравого і показового автора, творчість якого припадає на зародження румунської композиторської школи на перетині ХІХ та ХХ ст. Висновки. Скрипкова спадщина Дж. Енеску є ключем до розуміння національної ідентичності в румунській професійній музиці. Саме цей жанр став своєрідним спадкоємцем фольклорних традицій лаутарів ̶ носіїв культури румунів, їх ментальності, світосприйняття, філософського осмислення буття, внутрішнього, емоційного його переживання. У скрипкових Сонатах майстер зумів віднайти власний концепт творчості, що відобразив національну ідейність не тільки на рівні композиторського стилю, але й виконавської манери інтерпретації цих творів, що максимально наближена до народної, носить оповідальний характер, ретранслює насамперед інформативність та змістовне наповнення самої музики.

Description:

The purpose of the article is to investigate the problem of realisation of national identity in G. Enescu creativity on the example of one of the brightest pieces of the author's writing, Sonata No. 3 op. 25 for violin and piano. In accordance with the purpose, the following tasks were set: to determine the specificity of the Romanian school of composition, to indicate the main parameters that formed the national component of the professional musical art of its representatives, to investigate the individual style of G. Enescu on his violin music example. Research methodology. In the research process to reveal present issues the following methods were used: analytical and structural-logical (to determine the content of national identity concept in the artist's work); comparative (to confront with related phenomena in other national cultures); source scholar (to study art history works on related issues); the method of theoretical generalisation (to summarise the research outcomes). Scientific novelty. The article is the first attempt in Ukrainian science to investigate the problem of national identity through the prism of the chosen bright author individual style, whose work was at the origins of the Romanian school of composition at the turn of 19th and 20th centuries. Conclusions. G. Enescu's violin heritage is the key to understanding national identity in Romanian professional music. It is this genre that has become a kind of heir to the folklore traditions of lăutari – carriers of Romanian culture, their mentality, worldview, philosophical understanding of life and its inner, emotional experience. In the violin sonatas the master managed to find his own concept of creativity, which reflected national idea not only at the level of composer's style, but also the performing manner of interpretation of these works, which is as close as possible to the folk, has a narrative character, relays first of all the informativeness and content of the music itself.

Show full item record