dc.contributor.author |
Акімов, Дмитро Ігорович |
|
dc.date.accessioned |
2025-07-11T08:06:31Z |
|
dc.date.available |
2025-07-11T08:06:31Z |
|
dc.date.issued |
2025 |
|
dc.identifier.citation |
Акімов Д. І. Соціокультурне проєктування та складові методології соціальної інженерії в маркетингу образотворчого мистецтва. // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2025. № 1. С. 172–178. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/6065 |
|
dc.description |
The purpose of the present article is twofold: firstly, to research the methodology for applying social engineering
tools in socio-cultural projects in the field of art marketing when implementing the main functions of art, and secondly,
to research the impact of these functions on consumer groups as recipients of an art product. The research methodology
is founded upon the application of comparative, empirical and theoretical methods. This epistemological methodological
approach the analysis of the possibility of a scientific approach to the differentiation of the capabilities of the main functions of art when implementing these functions using social engineering tools in socio-cultural art marketing projects.
The scientific novelty consists in expanding the ideas of an art expert about art marketing as a plane of socio-cultural
projects that have their own methodology for researching segments of consumer audiences as spheres of influence of the
main functions of art when applying social engineering tools and in accordance with the technologies of positioning works
of art. Conclusions. Social engineering has been identified as a highly effective marketing tool in the execution of
fundamental art functions, including those related to fine art. When art functions are designed to elicit a specific response
from target consumer demographics of socio-cultural projects, social engineering provides marketers with a range of
instruments to significantly enhance the efficacy of their impact on these audiences. Irrespective of the level of experience
of managers, artists and art historians, or the extent of their knowledge of the socio-cultural industry, all participants in
the art market become subjects or objects of social engineering. It is therefore asserted that social engineering technologies
are extensively employed in the art market, particularly in the domains of auctions, galleries and museums. These
technologies facilitate the effective implementation of the primary functions of art and address the requirements of art
market consumer. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Мета роботи полягає в дослідженні методології застосування інструментів соціальної інженерії в
соціокультурних проєктах в площині артмаркетингу при реалізації основних функцій мистецтва, дослідження
впливу зазначених функцій на верстви споживачів як реципієнтів мистецького продукту. Методологія
дослідження полягає в застосуванні компаративного, емпіричного та теоретичного методів. Такий
гносеологічний методологічний підхід дозволяє проаналізувати можливість наукового підходу щодо
диференціації спроможностей основних функцій мистецтва при реалізації зазначених функцій за допомогою
інструментів соціальної інженерії в соціокультурних проєктах маркетингу мистецтва. Наукова новизна полягає
в розширенні уявлень експерта-мистецтвознавця про артмаркетинг, як площину соціокультурних проєктів, що
мають власну методологію дослідження сегментів споживацьких аудиторій як сфер впливу основних функцій
мистецтва при застосуванні інструментів соціальної інженерії та у відповідності до технологій позиціонування
творів мистецтва. Висновки. Соціальна інженерія є надзвичайно потужним маркетинговим інструментарієм при
реалізації основних мистецьких функцій, в тому числі якщо йдеться про функції образотворчого мистецтва.
Отже, якщо мистецькі функції мають спрямованість щодо певного впливу на ті чи інші сегменти споживачів
соціокультурних проєктів, то соціальна інженерія дає маркетологам набір відповідних інструментів для
потужного підвищення ефективності впливу на споживацькі кола. І не залежно від того, чи менеджери, митці та
мистецтвознавці, експерти мистецьких галузей починають свій шлях в соціокультурній індустрії, чи обізнані
вони в сфері розуміння – як та чому одні соціокультурні проєкти є успішними, а інші – не виправдовують
сподівань, не залежно від цього кожен учасник артринку стає суб’єктом чи об’єктом соціальної інженерії. Отже,
констатуємо, що технології соціальної інженерії достатньо активно використовуються на артринку в роботі
аукціонів, галерей та музеїв. Дані технології дають можливість ефективно реалізовувати основні функції
мистецтва та задовольняти потреби споживачів артринку. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.subject |
функції мистецтва |
uk_UA |
dc.subject |
маркетинг образотворчого мистецтва |
uk_UA |
dc.subject |
соціокультурне проєктування в мистецтві |
uk_UA |
dc.subject |
методологія мистецтва |
uk_UA |
dc.subject |
експертна діяльність в мистецтві |
uk_UA |
dc.subject |
позиціонування творів мистецтва |
uk_UA |
dc.subject |
соціальна інженерія в мистецтві |
uk_UA |
dc.subject |
артринок |
uk_UA |
dc.subject |
творчість Миколи Глущенка |
uk_UA |
dc.title |
Соціокультурне проєктування та складові методології соціальної інженерії в маркетингу образотворчого мистецтва |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Socio-Cultural Projecting and Component Methodologies of Social Engineering in Fine Arts Marketing |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |