Короткий опис(реферат):
Мета дослідження полягає в осмисленні творчості Джона Доуленда через призму концепції меланхолії як
відображення специфічного світогляду англійського суспільства від епохи Єлизавети I до сучасності.
Методологічна основа дослідження базується на історично-концептуальному, герменевтичному методі та
компаративному аналізі фактологічних даних з опорою на праці Е. Чемберса, В. Маккефрі, Д. Дрю, Д. Пултон,
Е. Феллоуза, П. Холмана, А. Рулі, Ф. Хезелтайна та ін. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що
зроблено спробу розкрити специфіку естетики меланхолії як унікального явища та частини національного
культурного коду Англії; здійснено дослідження музичної естетики Джона Доуленда в контексті культури
єлизаветинської доби та її впливу на сучасне музичне мистецтво Англії. Висновки. Англійська меланхолія як
специфічний культурний код нації формувалася під впливом комплексу чинників: географічної ізольованості
Британії, особливих кліматичних умов, пуританської спадщини з її акцентом на самоаналізі, а також емпіризму
англійської філософської думки. Ключову роль у музичному втіленні та закріпленні цього феномену відіграв
композитор Джон Доуленд, який не просто відобразив схильність до меланхолійних настроїв, але створив
естетику меланхолії та здійснив революційний прорив у кількох напрямах. У період домінування вокальних
жанрів він підніс лютневу музику до рівня високого мистецтва. Універсальність його музичної мови дозволила
подолати станові кордони єлизаветинської Англії – твори композитора з однаковим успіхом виконувались як при
королівському дворі, так і в міському середовищі. Естетика меланхолії суттєво вплинула на подальший розвиток
англійської музичної культури.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the research is to understand the work of John Dowland through the prism of the concept of
melancholy as a reflection of a specific worldview of English society from the era of Elizabeth I to the present.
The research methodology is based on the historical-conceptual, hermeneutic method and comparative analysis of
factual data based on the works of E. Chambers, V. McCaffrey, D. Drew, D. Poulton, E. Fellows, P. Holman, A. Rooley,
D. Poulton, F. Heseltine and others. The scientific novelty of the research lies in the first attempt to reveal the specifics
of the aesthetics of melancholy as a unique phenomenon and part of the national cultural code of England. A study of
John Dowland’s musical aesthetics in the context of the culture of the Elizabethan era and its influence on modern musical
art was carried out. Conclusions. English melancholy as a specific cultural code of the nation was formed under the
influence of a complex of factors: geographical isolation of Britain, special climatic conditions, Puritan heritage with its
emphasis on introspection, as well as the empiricism of English philosophical thought. A key role in the musical
embodiment and consolidation of this phenomenon was played by the composer John Dowland, who not only reflected
the tendency to melancholic moods, but also created a new aesthetic of melancholy and made a revolutionary
breakthrough in several directions. In the period of dominance of vocal genres, he raised the music of the month to the
level of high art. The universality of his musical language made it possible to overcome the status boundaries of
Elizabethan England – the composer’s works were performed with equal success both at the royal court and in the urban environment. The aesthetics of melancholy created by John Dowland significantly influenced the further development of
English musical culture.