«Щедрик» як культурний код української ідентичності та глобальний музичний феномен

Abstract

Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз феномену «Щедрика» як культурного коду української ідентичності та глобального музичного явища, виявити фактори, які сприяли поширенню та популярності композиції у світі, оцінити вплив «Щедрика» на формування культурного іміджу України. Методологія роботи. Для вивчення феномену «Щедрика» використано міждисциплінарний підхід, який включає комплексний підхід – розгляд «Щедрика» у контексті українського фольклору, музичного мистецтва та соціокультурної спадщини; хронологічний метод – дослідження еволюцій композиції від її народного походження до сучасних інтерпретацій; соціокультурний підхід – аналіз впливу «Щедрика» на формування української ідентичності та його роль у міжкультурному культурному обміні; порівняльний аналіз – вивчення аналогій між українськими щедрівками та іншими світовими музичними традиціями. Наукова новизна полягає в тому, що автор не обмежується музикознавчим аналізом, а розглядає «Щедрик» в широкому культурному контексті, аналізуючи його роль у формуванні української ідентичності та вплив на світову культуру. У статті проаналізовано використання щедрівки в різних культурних контекстах, від традиційних українських світ до сучасних масових культурних явищ. Висновки. Щедрівки, в тому числі «Щедрик», мають міфологічні корені, пов’язані з дохристиянськими обрядами. Згодом вони трансформувалися в обрядові пісні, зберігши елементи величання та побажання добробуту. Завдяки хоровій обробці М. Леонтовича «Щедрик» перетворився на унікальний музичний феномен, що символізує українську культуру та її внесок у світову музичну спадщину. Композиція стала культурним кодом, який об’єднує українців та знайомить світ із традиціями України, сприяючи її культурній дипломатії. Різні інтерпретації «Щедрика», від класичних до сучасних, зробили його впізнаваним у багатьох країнах. Особливої популярності набуло англомовне аранжування «Carol of the Bells». У контексті сучасних подій «Щедрик» слугує символом стійкості, натхнення та культурної єдності. Його використання у світовій культурі сприяє зростанню інтересу до українських традицій. «Щедрик» демонструє здатність української культури до інтернаціоналізації, водночас зберігаючи автентичність, і залишається джерелом національної гордості.