Короткий опис(реферат):
Мета статті – дослідити особливості репрезентації виконавських образів естрадних співаків у віртуальних
практиках музичного мистецтва. Методологія дослідження спирається на міждисциплінарний підхід з огляду
на дотичніть заявленої теми до проблем музикознавства, перформативних студіїй та цифрових технологій.
Методологія включає музикознавчий аналіз, компаративний метод, дискурсивний та контент-аналіз. Наукова
новизна результатів дослідження полягає у розширенні типології складників виконавського образу в естрадному
мистецтві та дослідженні віртуальних практик моделювання виконавських образів цифрових аватарів реальних
артистів, AI-генерованих виконавців та віртуальних айдолів, що було здійснено вперше. Висновки. Дослідження
особливостей репрезентації виконавських образів естрадних співаків у віртуальних практиках музичного
мистецтва окреслює необхідність розширення типології складників виконавського образу, що включають
музичний, технічний, інтерпретаційний, візуальний, естетичний, психологічний та соціокультурний компоненти.
З огляду на високу динаміку трансформацій цифрового середовища і креативних індустрій, спостерігаємо появу
у віртуальному середовищі нових репрезентаційних стратегій естрадного мистецтва, що корелюється з
моделюванням виконавських образів нового типу – цифрових аватарів реальних артистів, AI-генерованих
виконавців та віртуальних айдолів. Аналіз компонентів таких виконавських образів на емпіричних прикладах
творчості Hatsune Miku, FN Meka та гурту АВВА, виявляє суттєві відмінності у формуванні віртуальних
виконавських образів. Порівняно з їх історичними попередниками (телевізійними та сценічними), механізми
побудови віртуальних образів AI-генерованих виконавців та віртуальних айдолів виключають наявність
психологічного аспекту, окреслюють модифікації комунікативного компоненту та значні трансформації у
репрезентації музичного, технічного, інтерпретаційного, візуального, естетичного та соціокультурного складників.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to investigate the specificities of the representation of pop singers’ performing
images of in virtual practices of musical art. The research methodology is based on an interdisciplinary approach, given the
tangibility of the topic to the problems of musicology, performative studios and digital technologies. The methodology includes
musicological analysis, comparative method, discursive and content analysis. The scientific novelty of the research results lies
in the extension of the typology of components of the performing image in pop art and the first study of virtual practices of
modelling performing images of digital avatars of real artists, AI-generated performers and virtual idols, which was carried out
for the first time. Conclusions. The study of the peculiarities of the representation of pop singers’ performance images in virtual
practices of musical art outlines the need to expand the typology of components of the performance image, including musical,
technical, interpretive, visual, aesthetic, psychological and socio-cultural components. Given the high dynamics of
transformations in the digital environment and creative industries, we can observe the emergence of new representational
strategies of pop art in the virtual environment, which correlates with the modelling of new types of performing images – digital
avatars of real artists, AI-generated performers and virtual idols. The analysis of the components of such performing
images on the empirical examples of the works of Hatsune Miku, FN Meka and the band AВВA reveals significant
differences in the formation of virtual performing images. Compared to their historical predecessors (television and stage),
the mechanisms of building virtual images of AI-generated performers and virtual idols exclude the presence of a
psychological aspect, outline modifications of the communication component and significant transformations in the
representation of musical, technical, interpretive, visual, aesthetic and socio-cultural components.