Всеукраїнське видання «Мистецька  трибуна» (1930–1931): особливості критичного  письма про театр

Щукіна, Юлія Петрівна

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

Всеукраїнське видання «Мистецька трибуна» (1930–1931): особливості критичного письма про театр

Щукіна, Юлія Петрівна

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/6119

Date: 2025

Abstract:

Метою статті є охарактеризувати суспільну та естетичну платформу видання «Мистецька трибуна» та виявити основні структурні елементи його змісту, сталі жанри й пріоритетну тематику матеріалів на його шпальтах. Методологія дослідження включає системний, порівняльний методи, методи класифікації та контент аналізу, а також процедуру рейтингування. Наукова новизна. У статті вперше фронтально проаналізовані всі матеріали видання республіканського значення «Мистецька трибуна»; виявлено місце театрального мистецтва на його сторінках; простежено динаміку змін у структурі номерів та виявлено рейтинговість тогочасних театрів серед робітників, елементи його змісту, сталі жанри й тематичні пріоритети матеріалів на його шпальтах. Висновки. «Мистецька трибуна» -- орган Спілки робітників мистецтв («Робмис»), чим зумовлено антиестетську, ідеологічно загострену та виробничо-технологічну специфіку погляду його авторів на мистецтво, в першу чергу, театр (67% матеріалів). Найбільш популярними у журналі були: передова стаття; рубрики полеміки «Наша трибуна», кадри, літературна сторінка, хроніка, фейлетон. Жанр інтерв’ю представлений лише в першому номері. Видання висвітлювало вистави лише за творами сучасних радянських авторів, багато писало про участь бригад в засівній кампанії, про робітничо-селянський і самодіяльний театр. Рубрика «бібліографія» не знайшла відгуку в читачів. У той самий час розрослася рубрика «сигналу» (скандально-кримінальна хроніка театру). Попри упереджене ставлення головного редактора Д. Грудини до Л. Курбаса, кількість публікацій про «Березіль» перевершує кількість про будь-який інший колектив, що свідчить про об’єктивну активність цього театру в реконструктивних процесах доби. Майже однаковий з «Березолем» та Театром ім. І. Франка рейтинг публікацій про Одеський театр Революції та Перший драматичний театр ім. Т. Шевченка змушує уточнити уявлення про коло театрів-лідерів початку 1930-х.

Description:

Тhe purpose of the article is to characterise the social and aesthetic platform of “Mystetska trybuna (Artistic Tribune)” fortnightly and to identify the main structural elements of its content, permanent genres and thematic priorities of the materials on its pages. The research methodology includes systems approach, comparative, classification and content analysis methods. Academic novelty. The article for the first time frontally analysed all the materials of republican “Mystetska trybuna” fortnightly; the place of theatrics on its pages was determined; the dynamics of changes in the structure of numbers is traced and the rating of theatres among workers, elements of its content, permanent genres and thematic priorities of materials on its pages were revealed. Conclusions. “Mystetska trybuna” was the official publication of the Trade Guild of Artworkers (“RobMys”); this explains the anti-aesthetic, ideologically sharpened and industrial and technological specificity of the views of its authors on art, primarily, theatre (65 percent of materials). The most popular in the magazine were: the leading article; the polemic column “Our Tribune”; cadres; the literary page; the chronicle, and the feuilleton. The genre of interview was presented only in the first issue. The publications covered only those performances, which was based on the works of contemporary Soviet authors; the magazine presented a lot about the participation of agri brigades in the sowing campaign, about the workers’ and peasants’ and amateur theatres. The“Bibliography” section did not find a response from readers. At the same time, the “Signal” section (scandalous and criminal chronicle of the theatre) expanded. Despite the biased attitude of editor-in-chief D. Hrudyna to L. Kurbas, the number of publications about “Berezil” exceeds the number about any other theatre ensemble, which testifies to the objective activity of this theatre in the reconstructive processes of that time. Almost the same as about “Berezil” and Ivan Franko Theatre, the rating of publications about Odesa Theatre of Revolution and the First Drama Theatre (Taras Shevchenko Drama Theatre) makes us clarify the idea of the circle of the leading theatres of the early 1930s.

Show full item record