Abstract:
Мета статті – дослідити одну з найважливіших проблем теорії та естетики музики – авторсько- виконавську творчість як процес і результат двох різних видів діяльності, співвіднесеності авторської заданості і авторсько-виконавської ініціативи в якості артистичної інтерпретації власного твору. Методологія дослідження будується на міждисциплінарних підходах, оскільки у вивченні та конституюванні авторської музичної творчості як феномена сучасної культури виникають численні питання, що охоплюють широкі обрії культурно-мистецького поля. Використовуються класичні, дієві для музикознавчого дослідження методи: аналітичний, аудіо-візуальний,
компаративний, ін. Наукова новизна полягає в тому, що проблема авторської гри-інтерпретації власного музичного твору, або самоінтерпретації ніколи не була об’єктом спеціального дослідження у філософсько-психологічному і музикознавчому дискурсі.
The purpose of the article is to investigate one of the most important problems of the theory and aesthetics of music - the author-performer’s creativity as a process and the result of two different types of activity, correlation between the direction set by an author and the author-performer’s initiative as an artistic interpretation of his own composition. The methodology of the research is based on interdisciplinary approaches since the study and constitution of the author’s musical creativity as a phenomenon of modern culture raises many problematic issues, which cover wide horizons of cultural and artistic fields. The author uses classical methods that are effective for art history research: analytical, audio-visual, comparative, etc. The scientific novelty lies in the fact that the problem of an author’s game-interpretation of his own musical work, or self-interpretation has never been the subject of special research in philosophical, psychological and musicological discourse
Description:
В результаті дослідження (дискурс-аналізу існуючої літератури з даної проблеми, опитування авторів музики, аналізу власної авторсько-артистичної творчості, ін.) встановлено, що амбівалентність колізії авторсько-артистичної творчості існує на межі композиторського і виконавського мислення, відповідно – музичної мови автора і музичного мовлення виконавця, і вирішується за рахунок парціальності, часткового «роздвоєння» особистості творця-виконавця, який сам довершує своє (твір) в безлічі оновлених інтерпретацій.
As a result of the research (a discourse analysis of existing literature on this
problem, a survey of music authors, analysis of author’s own author-artistic creativity, etc.) it was found that the ambivalence of a collision of author-artistic creativity exists on the verge of composer’s and performer’s thinking, respectively -the musical language of an author and the musical statement of an artist, and is solved by the means of partiality, partial "bifurcation" of the creator-performer’s personality, who himself completes his (work) in many renewed interpretations. For the practical solution of the problem under study, it is important that the author understands the endpoint (terminus ad quem) of his creative product, which he needs to reach as an artist - spiritual perception, aesthetic impression of the viewer-listener from the complete meaningful form of the author's musical performance in the artistic version.