ХРАМОВИЙ ЖИВОПИС ЦЕНТРАЛЬНОЇ УКРАЇНИ: ГЕНЕЗА, СТИЛІСТИКА, ТРАНСФОРМАЦІЇ

Abstract

Монументальний живопис у пам’ятках сакральних споруд репрезентує світогляд людської діяльності, який було вироблено протягом тривалого історичного розвитку. Таким чином, увагу в дослідженні акцентовано на стилістичних особливостях та їх трансформаціях, які відбувались на території Центральної України протягом XVIII – XX ст. Вони знайшли свою реалізацію саме у фресковому розписі, іконах та іконостасному мистецтві. Та ми розглядаємо не конкретний предмет релігійного мистецтва, а його ансамблевість та поєднання між собою. Важливо розуміти, яким чином функціонують один із одним та із загальним планування сакральної споруди зразки монументального мистецтва. Дослідження стилістичних особливостей, які притаманні певному історичному періоду та художньому стилю надають підгрунття для виокремлення та опису їх стилізації у наступних роках.