Українська сакральна монодія в сучасній композиторській практиці

Ткаченко, Аліна Іванівна

dc.contributor.author	Ткаченко, Аліна Іванівна
dc.date.accessioned	2020-11-18T10:37:34Z
dc.date.available	2020-11-18T10:37:34Z
dc.date.issued	2016
dc.identifier.citation	Ткаченко А. І. Українська сакральна монодія в сучасній композиторській практиці : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.03 — музичне мистецтво / А. І. Ткаченко ; М-во культури України. ЛНМА імені М. В. Лисенка.– Львів, 2016. – 184 с.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2380
dc.description	The dissertation is dedicated to the investigation of modern Ukrainian art of composers in the context of introduction of sacral monophony into authorial creative laboratory of intonation fund of ancient liturgical music. Christian ceremony, and at the same time monody, has played an important part in Ukrainian society since the times of Kievan Rus’ and further moved in the direction of religious development. The Baroque Age, which is notable for common excitement and powerful spiritual flow, manifested in all spheres, persuades us especially. Exactly in this period the sacred monody acquired the perfect forms, hierarchic genre differentiation and maximum expansion in all Ukrainian ethnic territories. It became possible due to creation of music scorning recording and appropriate formation of Heirmologion’s innovational liturgical collection, which comprised selected chorister repertoire in accurate reading. The authors creation has been developing since that time. In further advancement of national music art we observe gradual differentiation: the sacred monody conserves medieval style standards while polyphonic genres develop in keeping up with West European influences. But in the later half of 20th there was an interest for ecclesiastical subjects which was manifested in a number of works. The compositions are distinguished in the diversity of genres which emphasize the sense of continuity with Ukrainian past and returning to origin, to selected genres of monody hymns, which melodies changes marginally in author’s reading, but in addition to that use different variants of modern harmonic forms. In our dissertation we paid special attention to those moments on the example of okthoecho’s cycle of Theotokos-dogmats of Viktor Stepurko, Irmologions of Ivan Nebesnyi and Passion antiphons (The oratorio of «Passion of Lord our Jesus Christ, appealed to this theme») of Oleksandr Kozarenko. Kozarenko uses initial texts and melodics of original monody chants of fifteen passionate antiphons which belong to one of the oldest Ukrainian irmologions – Lviv irmologion of the end of the XVI century. It is exclusive feature of the score. Interpretation of sacred monody genres by Viktor Stepurko, Ivan Nebesnyi and Oleksandr Kozarenko on the example of testifies to the deep understanding of essence of these works, and also by the expressive certificate of their actuality. Appealing to such difficult and deep sacred material, composers managed to underline its melodious riches and to underline the theological depths of poetic word. It is achieved a perfect balance of modern means of expression and authentic intonations of sacred monody in the works of these composers. The means of melodic expression are found: the frequent changes of measures and tonality, which correspondingly changes rhythm and meter relation and coordinated with text, modal changeability, brilliant palette of instrumental paints, contrast of choral parties, etc. In this way the melodic potential of sacral hymns reveals and theological depths of poetic word are underlined. We can make sure that such passage through the time opens new horizons in front of the future of Ukrainian music culture	uk_UA
dc.description.abstract	Християнський обряд, а водночас і монодія займали особливе місце в українському суспільстві вже від Київської доби і надалі сприяли духовному зросту нації. В цьому особливо переконує Барокова доба, яка вирізняється загальним піднесенням і потужним духовним струменем, який проявився в усіх мистецьких сферах. В цей період сакральна монодія набула досконалих форм, єрархічної жанрової диференціації та максимального поширення по всіх українських етнічних землях. У ХХ ст. зустрічаємо особливе зацікавлення духовною тематикою, що проявилося у великій кількості творів українських композиторів. В цьому розмаїтті жанрів виокремлюються композиції, які загострюють відчуття тяглості з українською минувшиною завдяки пов’язаності з сакральним монодійним мелосом. У нашому дисертаційному дослідженні аналізуємо осмогласний цикл Богородичних догматів Віктора Степурка, Три ірмологіони Івана Небесного і Страсні-антифони Олександра Козаренка. У цих творах досягається довершена рівновага між сучасними засобами вираження і автентичними інтонаціями сакральної монодії. Знайдено відповідні засоби мелодичного вираження: часті зміни розміру та тональностей, що відповідно змінює метро-ритмічні співвідношення і узгоджується з текстом; ладова мінливість, яскрава палітра інструментальних фарб, контрасність хорових партій тощо. В такий спосіб розкривається мелодичний потенціал сакральних піснеспівів і підкреслюються богословські глибини поетичного слова. Такий творчий метод розкриває нові горизонти перед майбутнім української музичної культури.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка	uk_UA
dc.subject	сакральна монодія, ірмологіон, піснеспіви, літургійний спів, догматики, страсні-антифони, українські композитори	uk_UA
dc.title	Українська сакральна монодія в сучасній композиторській практиці	uk_UA
dc.title.alternative	Ukrainian sacred monody in modern practice of composers.	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA