Abstract:
У даному дисертаційному дослідженні розглядається музично-театральна культура Франції останньої третини ХVІІ - першої половини ХVІІІ століть у ракурсі естетичних ідей, стильових процесів та закономірностей жанрового розвитку музичного театру. Вперше в українському музикознавстві аналізуються твори Ж. Б Люллі та Ж. Ф. Рамо у запропонованому аспекті. Дослідження оперної творчості двох видатних представників французької оперної школи приводить до висновку, що класицистичні риси, які формуються у їх мистецтві, не вступали у протиріччя із переважанням суто барокового відчуття життя і з бароковим принципом „світло-тіні”. У синтетичному театрі Ж. Б. Люллі та Ж. Ф. Рамо окремі мистецтва сполучаються за принципом поліфонічного багатоголосся. Різкі зміни емоційно-образних планів музики, прийоми розвитку і композиційно-структурну сторону опери обумовлює принцип монтажної драматургії.
Description:
This dissertation is considered musical theater culture of France last third of the ХVІІ - first half of the ХVІІІ centuries in perspective, the aesthetic ideas, processes and patterns of stylistic genre of musical theater.
For the first time in Ukrainian musicology analyzed productions J. B Lully and J. Ph. Rameau in the proposed context. Research operatic works two outstanding representatives of the French operatic school leads to the conclusion that the classicist features, which are formed in their art, not entered in contradiction with the predominance of purely baroque sense of life and the baroque principle of light reflection. In the synthetic theater J. B Lully and J. Ph. Rameau some art combines the principle of polyphonic polyphony. Abrupt changes in emotional and imagistic music plans, methods of composition and structural side of the principle causes assembly opera drama.
