МЕТОДИКА РОБОТИ З ВОКАЛЬНИМ АНСАМБЛЕМ

Abstract

Вокальне мистецтво має найбільш широку аудиторію, а тому вимагає від артиста-співака високого професійного рівня виконавської культури та майстерності. Підготовка висококваліфікованого вокаліста у закладі вищої освіти передбачає вивчення й практичне засвоєння багатьох музичних історико-теоретичних і практичних дисциплін, у тому числі сольного, концертно-камерного й оперного співу, основ акторської майстерності, сценічного руху тощо. Цей комплекс фахових дисциплін сприяє всебічному розвитку студента-вокаліста, оволодінню професійними знаннями, навичками, розширенню музичної ерудиції, орієнтуванню в тенденціях сучасного світового мистецтва та культури, розвитку художнього смаку. Мета. Курс вокального ансамблю не тільки сприяє підвищенню рівня виконавської культури, а й допомагає напрацюванню навичок спільного музикування, розумінню змісту, форми і стилю вокальних творів. Спів в ансамблі є важливою частиною виконавської практики вокаліста. Формування виконавської майстерності студентів на репертуарі вокальних ансамблів відбувається в процесі ознайомлення зі специфікою ансамблевого виконавства в різноманітних жанрах з усвідомленням стилю виконуваних творів, особливостей виражальних засобів. Заняття в класі вокального ансамблю дозволяють засвоїти навички спільного співу, що потребує чуйного ставлення до партнера, необхідності підкорення індивідуальної творчої волі загальній виконавській меті. Завдання курсу. Фахівець-музикант повинен володіти профе-сійними знаннями, навичками, добре орієнтуватися в тенденціях світового мистецтва і культури, мати розвинений художній смак.