Короткий опис(реферат):
Основи ергономічних знань закладаються в трьох основних напрямах: теорія, наука та практика. Опанування теорії ергономічної науки не можливе без практики проектування, а виконання практичних робіт не дасть жодних результатів без усвідомлення науково-теоретичних основ дисципліни, знання останніх досягнень науки в цій галузі. Багато сучасних наук виникли на перетині декількох наукових напрямів, отримавши для свого розвитку достатнє науково-теоретичне, методологічне підґрунтя та прикладний потенціал. Науково-теоретичні основи курсу студенти найкращим чином усвідомлюють при виконанні практичного завдання з опорою на наочні приклади та методологіч-но-інструментальну базу для здійснення відповідного проектування.
Практична складова дисципліни відіграє важливу роль в опануванні на-вчального матеріалу та виробленні необхідних умінь і навичок. Виконання практичних завдань, розробка курсових проектів передбачає такий порядок виконання роботи, який максимально відповідає змісту творчої практичної діяльності інженера-дизайнера, художника-стиліста, архітектора в реальному проектуванні. Специфіка опанування ергономіки як науки полягає в системному аналізі умов функціонування людини в різних типах навколишнього середовища та під час виконання різних функціональних дій: відпочинок, спорт, робота, розваги. Виконання графоаналітичних робіт сприяє кращому усвідо-мленню ергономічних умов життєдіяльності окремої людини або групи людей, отже, їх урахуванню в майбутній професійній діяльності. Здійснення об’ємного моделювання та макетування на завершальній стадії роботи дозволяє студен-ту сформувати уявлення про можливі шляхи реалізації та втілення своїх ідей, розвинути уяву та перейти від площинного аналізу проектованого об’єкта або предмета до його об’ємно-просторового втілення. Крім того, необхідно вра-ховувати особливості функціонування людського організму в русі та спокої, за різних умов мікроклімату, специфіку психофізіологічного стану, статеві та вікові параметри людей, для яких здійснюється проектування предметного середовища, адже кожна людина має свій поріг збудження й гальмування нер-вової системи, по-своєму реагує на зміни мікроклімату, колірну гаму, взаємодіє із соціумом.
Метою дисципліни є всебічна підготовка майбутнього фахівця-дизай-нера, здатного застосувати набуті компетентності у своїй професійній діяльності: у проектній роботі, у різних напрямах штучного формоутворення.
Завдання дисципліни – на конкретних прикладах моделей можливих об’ємно-просторових вирішень, що ілюструють основні теоретичні положен-ня курсу, навчити студентів шляхом біотектонічного моделювання розробляти цілком естетично довершену й зручну у використанні річ (об’єкт), що максимально відповідатиме ергономічним вимогам споживача.
Суть розробки, основні результати:
У методичних рекомендаціях до дисципліни «Ергономіка в дизайні» сформульовано мету й завдання курсу, розкрито науково-прикладні основи ергономічного проектування, окреслено шляхи практичного застосування результатів ергономічного моделювання в дизайні й архітектурі, визначено місце дисципліни в навчальному процесі та порядок виконання практичних завдань із зазначенням рекомендованої літератури.
Призначено для студентів спеціальності 022 «Дизайн», а також може бути корисним для викладачів мистецьких, дизайнерських та архітектурних вищих навчальних закладів