Abstract:
Дисертація присвячена естетичному дослідженню постмодерністського «німого кіно» як явища культури другої половини ХХ - початку ХХІ ст. у динаміці його появи, становлення та сучасного розвитку. В роботі аналізу ються загальні естетичні інтенції постмодернізму з характерним для нього розвінчанням влади мовлення. Розглянуто зв'язок постмодерністської категорії «мовчання» із трансформаціями у почуттєвості людини сучасної доби, доведено доцільність її застосування у дослідженні естетичної природи постмодерністського «німого кіно». Вивчення художньої специфіки сучасної моделі невербального кіномистецтва дозволило виділити такі його виражальні складові, як руйнування та викорінення вербаліки, компенсаційне зростання візуальної виразності, а також іронію та цитатність - складові, що забезпечують постмодерністську інтертекстуальність. У дослідженні проаналізовано естетичний потенціал українського поетичного кіномистецтва, його нон-вербальну естетичну домінанту. Розглянуто перспективи розвитку постмодерністського «німого кіно».
Description:
The thesis notifies investigates the phenomenon of post-modernist “silent movies” as a cultural phenomena of the second half of XX-XXI centuries, in the light of its emerging, settlement and transformation. The work defined the general paradigm of the non-classical aesthetic and philosophy, which is directed at criticism of language and speech. The work realized an analysis of new post-modernist category “silence”, proving the relationship between its appearance and transformation at the perceptional culture of a new age. Research of the nature of post-modernist “silent movies” allows to pick out its new expressive components: destruction and annihilation of verbalization, compensatory expansion of visual expressiveness and also irony and quotation - constituents of the post-modernist intertextual. In the process of the investigation one analyzed the aesthetic and cultural heritage of Ukrainian poetical cinematograph and its non-verbal artistic expressiveness. The thesis considers modern prospects of post-modernist “silent movies”.