Конкурси виконавської майстерності в умовах дистанційного проведення (досвід 2020 - початок 2021 рр.)

Abstract

Мета дослідження полягає у виявленні специфіки дистанційного проведення мистецьких заходів, зокрема конкурсів виконавської майстерності. Методологія дослідження включає використання методів компаративного аналізу та синтезу, основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, соціокультурний підходи. Використано загальнонаукові й міждисциплінарні методи дослідження: аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння та формалізація. Наукова новизна лежить в спробі визначити основні типи дистанційних форма мистецьких заходів, виокремленні основних вимог до проведення дистанційних конкурсів та визначенні вектору їх професіоналізації, а також можливостей використання дистанційних технологій у подальшій мистецькій практиці саме у конкурсах виконавської майстерності. Висновки. Висвітлено основні форми мистецьких проєктів на окремих прикладах Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка. Виявлено, що елементи використання інформаційних (дистанційних технологій) використовувалися як спосіб вибірковості й раніше у ряді міжнародних конкурсів. Визначено, що на теперішній час сформувалися чітки правила до запису, які сприяють професіоналізації та створюють умови для розвитку камерності у виконавському мистецтві. Підкреслено, що нові умови функціонування виконавського мистецтво дозволяють стверджувати дистанційний простір концертно-конкурсної діяльності та є не тільки місцем створення нових художніх цінностей, але і є носієм оригінальних ідей та концепцій.