Abstract:
Мета статті - виявити особливості та визначити перспективний теоретико-практичний підхід до акторської гри в контексті специфіки постдраматичного театру. Методологія дослідження. Застосовано аналітичний метод для виявлення вітчизняних та закордонних наукових праць з теорії постдраматичного театру; метод системного аналізу та синтезу, завдяки якому розглянуто розроблені К. Станіславським підходи
та методи майстерності актора в контексті драматичного і постдраматичного театру, з властивою їм своєрідністю; метод історико-культурологічного аналізу та компаративний метод, на основі яких виявлено відмінності акторської гри в постановках драматичного і постдраматичного театру. Наукова новизна. Досліджено майстерність актора постдраматичного театру; виявлено особливості акторського сприйняття та практики гри в перформативній практиці; запропоновано перспективний теоретико-практичний підхід до акторської майстерності, що відповідає специфіці постдраматичного театру; доведено доцільність використання окремих принципів системи Станіславського в пошуках нових прийомів гри актором
постдраматичного театру. Висновки. Широкий спектр видів театральних практик на сучасному етапі розвитку виконавського мистецтва зумовив трансформації акторського сприйняття та гри. Постдраматичний театр пропонує глядачу не лише образ героя, але й особливе існування актора, що визначається як «присутність» і є
результатом роботи над матеріалом, темою вистави. У контексті специфіки постдраматичного театру, на нашу думку, найдоцільнішим є проактивний підхід, що передбачає відмову від упереджень та дотримання єдиної системи, дискурсу чи практики і культивує критичне усвідомлення акторської гри як множинної та змінної.
Такий підхід посприяє в момент виконання втіленню певного набору дій - історично та процедурно розглянутого і осмисленого актором «абсолюту», що при цьому є частиною множинності. Наприклад, дослідження виявило, що для розвитку майстерності актора в певних видах постдраматичного театру надзвичайно корисним є використання окремих аспектів системи Станіславського, зокрема надзвичайно важливим стає розвиток актором внутрішнього творчого стану тіла і розуму.
Description:
The purpose of the article is to identify the features and determine a promising theoretical and practical approach to acting in the context of the specifics of post-dramatic theater. Methodology. An analytical method was applied to identify domestic and foreign scientific works on the theory of post-dramatic theater; the method of systems analysis and synthesis, thanks to which the approaches and methods of actor's mastery developed by K. Stanislavsky are considered in the context of dramatic and post-dramatic theater, with their inherent originality; the method of historical and cultural analysis and the comparative method, on the basis of which the differences in acting in the performances of dramatic and post-dramatic theater are revealed. Scientific novelty. The skill of the actor of the post-dramatic theater was investigated; the features of acting perception and practice of playing in performative practice are revealed; a promising theoretical and practical approach to acting, corresponding to the specifics of post-dramatic theater, is proposed; the expediency of using certain principles of the Stanislavsky system in search of new methods of acting by an actor in post-dramatic theater has been proved. Conclusions. A wide range of types of theatrical practices at the
present stage of the development of the performing arts has led to the transformation of acting perception and acting. The post-dramatic theater offers the viewer not only the image of the hero but also the special existence of the actor, which is defined as “presence” and is the result of work on the material, the theme of the performance. In the context of the specifics of post-dramatic theater, in our opinion, a proactive approach is appropriate, providing for the rejection of prejudices and adherence to a single system, discourse or practice and cultivates a critical awareness of acting as a multiple and variable. This approach will contribute to the implementation of a certain set of actions - historically and procedurally considered and comprehended by the actor "absolute" while being part of the plurality. For example, the study showed that for the development of the actor's skill in certain types of post-dramatic theater, it is extremely useful to use certain aspects of the Stanislavsky system, in particular, the development of an actor's inner creative state of body and mind becomes extremely important.