Abstract:
Мета дослідження – виявлення місця хореографії у фізичній підготовці плавчинь-синхронисток, з’ясування ролі танцювальної драматургії у композиційній побудові спортивних програм з синхронного плавання. Методологія включає використання наступних культурологічних методів дослідження: загальноісторичний, порівняльний, аналітичний. Наукова новизна публікації полягає в тому, що в ній вперше розглянуто роль хореографії у тренуванні спортсменок-синхронисток під кутом зору мистецтвознавства. Висновки. Літопис синхронного плавання в Україні та світі містить наступні віхи свого розвитку: 1958 року у Нідерландах було організовано Перші міжнародні змагання з синхронного плавання; на початку 1970-х років цей вид спорту було включено до програми Першого чемпіонату світу з плавання, водного поло та стрибків у воду, а 1984-го – увійшов до програми Олімпійських ігор. На теренах СРСР перша команда з синхронногоплавання виникла наприкінці 1940-х років у Львові. Танцювальне навантаження спортсменок-синхронисток охоплює широкий діапазон рухів: від елементів класичного, народного та естрадного танцю до вільної пластики різноманітних напрямів сучасної хореографії. Танець сприяє розвитку витривалості спортсменок, вдосконалює координацію їх рухів, збільшує пластичність та спритність. Роль хореографа-постановника у композиційній розробці змагальних програм синхронистів (технічної та довільної) полягає у: розробці їх структур та художнього змісту; виборі пластичного рішення виступу згідно з жанром, драматургією і національним колоритом обраного музичного супроводу; пошуку танцювальних комбінацій і фігур відповідно до індивідуальних особливостей спортсменок.
Description:
The purpose of the article. The purpose of the publication was to determine the place of choreography in the physical training of swimmers, synchronized, the formulation of the role of dance drama in the composite construction of sports programs for synchronized swimming. Methodology. The work methodology includes the use of the following cultural research methods: general historical, comparative, analytical. Scientific novelty. The scientific novelty of the publication lies in the fact that for the first time it considered the role of choreography in training synchronized sportswomen from the perspective of art history. Conclusions. The chronicle of synchronized swimming in Ukraine and the world contains the following milestones in its development: 1958 The first international synchronized swimming competitions were organized in the Netherlands; In the early 1970s, this sport was included in the program of the First World Championships in swimming, water polo and diving, and in 1984 it entered the program of the Olympic Games. In the USSR, the first synchronized swimming team appeared in the late 1940s in Lviv. Dance loads of synchronized sportswomen cover a wide range of movements: from elements of classical, folk and pop dance to free plastics of various directions of modern choreography. Dance contributes to the development of endurance athletes, improves the coordination of their movements, increases flexibility and agility. The role of the choreographer in compositional solution of competitive synchronization programs (technical and arbitrary) is to: develop their structures and artistic content; the choice of the plastic decision of the performance according to the genre, drama and national color of the selected musical accompaniment; searching for dance combinations and figures in accordance with the individual characteristics of athletes.