Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Мазуренко, Ксенія Іванівна
dc.date.accessioned 2022-02-07T11:58:17Z
dc.date.available 2022-02-07T11:58:17Z
dc.date.issued 2021
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3956
dc.description Актуальність теми дослідження. Сучасне суспільство знаходиться на етапі соціокультурної трансформації та модернізації, змінюється тип своєї організації, відповідно до якої ми можемо спостерігати утворюється нова сучасна культурна реальність, що характеризується новими комунікабельними зв'язками між людьми у культурному середовищі, виникнення нових умовам розвитку, з унікальною системою норм і принципів, задоволення культурних засобів і потреб. За історичними мірками специфіка певної трансформації є наслідком, недавньої соціалістичної модернізації традиційного суспільства прояву модернізації в широкому розумінні. Період модернізації є суперечливим, оскільки відродження етнічних традицій за нових умов набуває модернізаційних рис постіндустріального суспільства. Відродження давніх традицій відбувається одночасно зі створенням нових структур комунікативного суспільства – як наслідок зіткнення «традиційного» та «модернізуючого», традиція стає одним із джерел культурної модернізації. Процеси культуро творення набувають нового значення в умовах становлення суспільства нового типу, в якому комунікаційні процеси є базовими щодо соціального становлення. Насичення, інтенсифікація процесу інформаційного обміну дозволяє говорити про те, що щільність смислової насиченості комунікативного простору визначається кількістю інформації, що передається за одиницю часу. На сучасному етапі висока технологічність глобалізації ЗМІ зумовлює необхідність відтворення смислових аспектів інформаційних процесів у засобах і методах репрезентації, що можливо реалізувати лише через залучення високотехнологічних комунікацій. Інтернет дозволяє обмінюватися інформацією не лише державних, політичних, комерційних інституцій, а й на рівні особистого спілкування, покращувати процеси інтерактивної освіти, у якій людина є учасником безпосереднього спілкування. Новітні технології руйнують комунікативні кордони та перетворюють на умовність досить хитку концепцію національного інформаційного простору. Будь-яке сучасне місто є, перш за все, відповідним культурно-комунікативним середовищем існування людини, тому вивчення міста в культурології, перш за все, має базуватися на з’ясуванні особливостей цих понять, синергія яких у сучасній інформації. суспільства та стрімкий розвиток комунікаційних технологій більше. Все вищезазначене актуалізує дослідження як культурно-комунікативного простору з первинним визначенням смислового наповнення кожного з компонентів даного поняття по відношенню до ряду найбільш популярних з точки зору аналізу характеристик. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.title МАЛА КУЛЬТУРНА СТОЛИЦЯ ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ ПРОСТІР uk_UA


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу