Abstract:
Соціальні катаклізми XX століття стали причиною зростання інтересу до релігійних вчень, розвитку релігійної філософії в річищі різних християнських конфесій. Це актуалізувало процеси містерізації культури XX століття. Виявом цього стало формування нової містерії, що відбулося всупереч наростаючому протягом століття потужному натиску науки, науково-технічної революції з їх атеїстичними тяжіннями світоглядних установлень. Разом з тим, поширення містеріальних ідей пов’язано з неокласицистськими та необарочними тенденціями в музичній культурі XX століття, з її схилянням до діалогу культур, прагненням до відтворення множинних виявлень жанрів.
Освоєння наукових уявлень про містерію відбувається в різних сферах гуманітарного знання, в тому числі та в мистецтвознавстві, що дозволило виявити цілий ряд складових містеріальності. Її визначає сукупність рис, що об'єднують два найбільш відомі історико-культурні типи містерії: язичницькі священнодійства, поширені у народів Стародавнього Сходу та Стародавньої Г реції, а також жанр західноєвропейського релігійного театру Середньовіччя та Відродження. До них відносяться архетипічні ідеї й засоби втілення, властиві обом різновидам містерії.
Визначним є лідерство О. Мессіана в музичні культурі XX століття, а також глибинний вплив методу його мислення на подальші покоління митців, в тому числі, й сучасних. Відповідно, складається необхідність глибокого наукового осмислення ґенези новаційності О. Мессіана в фортепіанній творчості у зв’язку з проявами містеріального комплексу. Тема дослідження розглядається в аспекті проєкції на твори О. Мессіана творчості О. Скрябіна, зокрема йдеться про прояви скрябінівського тла мислення у творах «Турангаліли» і «Святого Франциска Ассизького». Цей зріз співвідношень творчих позицій О. Скрябіна та О. Мессіана визначив Г. Еймерт, заявивши, що «коріння світового авангарду в Росії», а ім'я їм - О. Скрябін.
Description:
Науковим завданням дисертації є мистецтвознавча характеристика ідей містеріальності як складного художнього феномена культурного простору ХХ століття на прикладі фортепіанної творчості Олів’є Мессіана, а також узагальнення уявлень щодо специфічно культурологічного тлумачення мистецьких надбань найвизначніших авторів культури XX століття в їх принциповому заглибленні у релігійно-філософські засади творчого мислення і свідомого спрямування до літургійно-музичного виявлення.
Мета дослідження - виявити закономірності втілення містеріальності у фортепіанних творах Олів’є Мессіана.
Відповідно до мети дослідження передбачено вирішення наступних завдань:
- узагальнити наукові уявлення про містерію, наявні в різних сферах гуманітарного знання, в тому числі в мистецтвознавстві;
- визначити найбільш яскраві риси містеріальності, похідні від середньовічного театру та актуалізовані у творах авторів XIX-XX ст.;
- окреслити принципи позараціоналістичної духовної традиції як потужного пласта світової культури у європейському ареалі, започаткованого містеріями античності, поглибленого пошуками ранньохристиянських мислителів;
- простежити за феноменом духовно-містичного досвіду в традиціях середньовічного християнства для виявлення специфіки безпосереднього світоосягнення як цілісного переживання єдності людини і світу;
- позначити символічні образи переживання людського буття, зображені в скрябінівських проявах містеріальності, співзвучних традиціям французької музики - з уточненням сакральності образів птахів у фортепіанних творах О. Мессіана в співвіднесеності з «політними образами» в О. Скрябіна;
- окреслити пошуки шляхів духовного вдосконалення світу через виявлені жанрово-фактурні показники та клавірні прийоми виразності у спадщині О. Мессіана, сприйняті від О. Скрябіна - через аналіз фортепіанної участі в «Квартеті на кінець часу» та інших творах;
- простежити за наближенням до сакральності в О. Мессіана в співвідношенні з містеріальними установками скрябінізму - на матеріалах «8 Прелюдій», «Двадцять поглядів на немовля Ісуса», «Маленькі ескізи птахів» та ін.