Короткий опис(реферат):
Актуалізація процесів, пов’язаних з формуванням та збереженням національної ідентичності, підвищеної уваги до особливостей духовного життя нації носить перманентний характер, залежить від соціально-політичної ситуації в країні. В умовах Радянського Союзу - тоталітарної багатонаціональної держави національне питання було одним з ключових в ідеологічних настановах, його прояви в культурі чітко регламентувалися. В такій ситуації мистецтво латентно відігравало вагому етнокультуротворчу та націєтворчу роль.
Хореографічне мистецтво у 1950-1980-х рр. в Українській Радянській Соціалістичній республіці (далі - УРСР), у період географічної та морфологічної стабілізації його розвитку в інституйованих формах (професійне мистецтво та художня самодіяльність; народний, класичний, бальний танець) за потужного державного фінансування, попри ідеологічні диктат, стало одним з дієвих чинників формування національної ідентичності сучасної української нації. Самостійний науковий інтерес становить донині комплексно не досліджений у вітчизняному мистецтвознавстві механізм формування феномену національно маркованого хореографічного мистецтва як фактора етногенезу сучасної нації, творення культурно-мистецькими засобами національної ідентичності. Важливо з’ясувати значимість різних жанрових форм хореографії (народно-сценічний танець, національні балетні вистави, українські композиції радянської програми бальних танців) задля відтворення панорами розвитку хореографічного мистецтва Радянської України в аспекті націєтворення.
Суть розробки, основні результати:
The research is devoted to the theoretical understanding of the processes of translations of ethnocultural identity in different types of stage choreographic art of Ukraine in the 50-80s of the XX century. The dissertation analyzes scientific works on the topic and the source base of the research, defines the theoretical and methodological principles of the research, identifies ways to translate ethnocultural identity through folk-stage dance of the 50-80s of the twentieth century, considers national ballet performances as ethno-marked phenomena the peculiarities of integrating the elements of Ukrainian folk dance into the ballroom are clarified.
