Abstract:
Мета статті полягає у дослідженні інтелектуально-герменевтичних процедур концептуалізації смислу та
способів його виконавського оформлення в мовленнєво-комунікативній «матриці» на матеріалах камерно-інструментальної творчості українських ансамблістів кінця ХХ – початку ХХІ століть. Застосовано сукупність
методів та методологічних підходів культурологічної герменевтики, інтермедіальних та полімодальних студій.
У процесі дослідження з’ясовано, що в сучасній камерно-інструментальній практиці ансамблевих колективів
України спостерігається тяжіння до універсалізму мистецького самовираження, а саме поліфункціонального
розширення виконавського амплуа до горизонтів авторського творення / співтворення шляхом моделювання і
презентації власних інтермедіальних проектів. З огляду на процесуальний плин та мультисеміотичність наративу виконавських проектів створюються особливі прецеденти щодо культур-герменевтичного осмислення подібних «макро-композицій». Необхідним стає застосування «змішаної» інтерпретаційної стратегії їх осягнення
як єдиного поліхудожнього тексту, що несе певне метафізичне послання. Переваги інтерпретації «змішаного»
типу полягають у врахуванні семіологічних та комунікативних особливостей мови, логіки і поетики знаковосмислової репрезентації музичних та екстрамузичних складників цих проектів (цілісних текстів або їх окремих
сегментів), що піддаються комбінуванню, аранжуванню і, потрапляючи у неспоріднене стильове, стилістичне,
мовно-знакове оточення, набувають нових смислових конотацій. Невичерпні ідеї виконавських інтермедіальних
проектів українських ансамблістів повсякчас отримують новий розвиток у дзеркалі рецептивного бачення і щоразу потребують нового культур-герменевтичного «прочитання» у композиторському, виконавському, слухацькому, науковому та арт-критичному способі сприйняття і осмислення художньо-естетичної інформації.
Description:
The aim of the article is to study the intellectual-hermeneutic procedures of conceptualizing the meaning and ways of
its performing implementation in a communicative and speech “matrix” based on chamber works of Ukrainian ensembles
of the late XX – early XXI centuries. A set of methods and methodological approaches of culturological hermeneutics,
intermedial and multimodal research was applied. In the course of the study, it was found that in modern chamber practice
of ensemble collectives of Ukraine there is a tendency towards universalism of artistic expression, a multifunctional
expansion of the performing role to the horizons of author's creativity / co-creation through modeling and presentation
of their own intermedial projects. Considering the process flow and the multisemiotic narrative of performing projects,
special precedents for cultural-hermeneutic understanding of such “macro-compositions” appear. It becomes necessary
to use a “mixed” interpretative strategy for understanding them as a single polyartistic text that carries a certain
metaphysical message. The advantages of the “mixed” type interpretetion are taking into account the semiological and
communicative features of the language, logic and poetics of the sign and semantic representation of the musical and
extra-musical components of these projects (whole texts or their different segments), which are combined, arrangemented and fall into a new style, stylistic, symbolic and language surroundings and acquire new semantic connotations. The
inexhaustible ideas of performing intermediate projects by Ukrainian ensembles are constantly being re-developed in
the mirror of receptive vision and each time they need a new cultural and hermeneutic “reading” of the composer's,
performing, listening, scientific and art-critical way of perceiving and comprehending artistic and aesthetic information.