Короткий опис(реферат):
Стаття присвячена дослідженню основних тенденцій естетики і семіології ансамблевого виконавства в
контексті мовно-інтонаційних видозмін та ключових мистецьких течій і технологій постсучасної доби. Розглянуті
теоретичні питання артистичної полімодальності у світлі теорії музичної інтермедіальності та визначені семіотико комунікативні модуси сучасного ансамблево-виконавського мовлення, що окреслюють новий ступінь універсалізму
в музично-виконавському мистецтві. За результатами дослідження творчої практики камерно-інструментальних
колективів України кінця ХХ – поч. ХХІ ст. доведено, що полімодальність виконавських якостей закладає основи
нової естетично-герменевтичної концепції ансамблевого виконавства в семіологічному контексті постмодернізму.
Суть розробки, основні результати:
The scientific novelty of this study is that for the first time in Ukrainian art history, theoretical issues of
artistic multimodality in the context of the theory of musical intermediality were examined and the semiotic-communicative
modes of contemporary ensemble performing language, which determine a new degree of universalism in musical performing
arts, were highlighted. According to the results of a study of creative chamber practices of Ukrainian collectives of the late
ХХth early ХХІst centuries proved that the multimodality of performing qualities lays the foundation for a new aesthetic hermeneutical concept of ensemble performance in the semiological context of postmodernism.
