Короткий опис(реферат):
Метою статті є дослідження виконавських поліхудожніх проектів у семіологічному контексті форму вання нової системи художньо-мистецької комунікації в камерно-інструментальній ансамблевій творчості України кінця ХХ - початку ХХІ століть. Методологія. Застосовано теоретико-музикознавчий, семіотичний, кінесичний, герменевтичний методи аналізу. Наукова новизна. Дослідження поліхудожніх виконавських проектів вказує, що у співпричетності до проблем культур-герменевтичного характеру, семіотичний аспект організації сучасних камерно-інструментальних композицій та моделювання концертно-виконавських програм впливає на формування нової системи художньо-мистецької комунікації. Відбувається трансформація принципів внутрішньо- та зовнішньо-ансамблевої взаємодії в контексті руху до міжмистецького універсалізму виконавсько-інтерпретаторської майстерності та посилення режисерсько-генеруючих інтенцій ансамблевої творчості українських камерно-інструментальних колективів. Висновки. Наприкінці ХХ - початку ХХІ століть українські ансамблісти займають дедалі активнішу позицію щодо ініціації створення власного творчо-концептуального середовища шляхом розробки естетико-семіотичних платформ музично-виконавських проектів. Аналіз результатів режисерських інтенцій учасників ансамблевих колективів виявляє застосування специфічних поліхудожніх засобів організації простору мистецької комунікації та когнітивних механізмів надання йому культурного смислу і функцій, що веде до появи мистецьких проектів з універсальною семіотикою. Їхнє практичне втілення стимулює еволюцію принципів внутрішньо- та зовнішньо-ансамблевої взаємодії та призводить до виникнення типу універсального інтерпретатора, який володіє високим рівнем комунікативно-рольової мобільності та артистичної пластичності у міжстильовій та міжмистецькій площині опанування різновидових засобів виконавської техніки та вибудовування інтертекстуально-асоціативних зв’язків між культурно-художніми феноменами і творчими персоналіями різних історико-стильових епох і мистецьких шкіл. Вихід за межі суто музично-виконавських можливостей у поліхудожні виміри авторських концептуальних проектів є свідченням пасіонарності українських ансамблістів як творчих особистостей, що «тут і зараз» закладають семіологічне підґрунтя формування нової системи художньо-мистецької комунікації у контексти загальної естетико-герменевтичної концепції камерно-інструментального виконавства сучасної доби.
Суть розробки, основні результати:
The aim. The purpose of this article is to study poly-artistic performing projects in the semiological context of
the formation of a new system of artistic communication in the chamber ensemble creativity of Ukraine at the end of the
20th and beginning of the 21st centuries. Methodology. Theoretical-musicological, semiotic, kinesics, hermeneutic
methods of analysis have been applied. Scientific novelty. The study of poly-artistic performing projects indicates that
in the involvement of cultural-hermeneutical problems, the semiotic aspect of organizing modern chamber compositions
and modeling of concert-performing programs influences the formation of a new system of artistic communication.
There is a transformation of the principles of intra- and externally-ensemble interaction in the context of the movement
towards the inter-art universalism of the performing and interpreting skills and the strengthening of the director’s gener ating intentions of the ensemble creativity of Ukrainian chamber collectives. Conclusions. At the turn of the 20th and
21st centuries, Ukrainian ensembles take an increasingly active position in initiating the creation of their own conceptu al environment through the development of aesthetic-semiotic platforms of musical performance projects. The analysis
of the results of the director's intentions of the participants of ensemble collectives reveals the use of specific polyartis tic techniques of organizing the space of artistic communication and cognitive mechanisms for determining its cultural
meaning and functions, which leads to the appearance of art projects with universal semiotics. Their practical embodi ment stimulates the evolution of the principles of intra- and externally-ensemble interaction and leads to the emergence
of a type of universal interpreter with a high level of communicative-role mobility and artistic plasticity in the inter style and inter-art plane of mastering various kinds of performing techniques and building intertextual and associative
links between cultural, artistic phenomena and creative personalities of different historical and style epochs and art’s
schools. Going beyond the scope of musical performance in polychological measurements of author's conceptual pro jects demonstrates the passionarity of Ukrainian ensemble musitians as creative personalities who «here and now» lay
the semiological foundations for the formation of a new system of artistic communication in the context of the general
aesthetic-hermeneutic concept of chamber performance of the present.