Abstract:
Мета статті – надати концептуальне осмислення та розробити авторське визначення поняття «вербальні
засоби акторської виразності». Методологія дослідження. Застосовано метод елементарно-теоретичного
аналізу, за допомогою якого виявлено основні закономірності та принципи функціонування чинних у
науковому вимірі термінів і нового поняття «вербальні засоби акторської виразності»; метод узагальнення, який
як метод наукового пізнання посприяв окресленню загальних властивостей та ознак термінотворення;
системний метод, типологічний і метод функціонального аналізу, завдяки яким вербальні засоби акторської
виразності розглянуто як унікальний комплекс у контексті створення образу сценічного персонажа. Наукова
новизна. Експліковано поняття «вербальні засоби акторської виразності» шляхом прояснення його меж
відносно таких понять, як «мовні засоби виразності» та «сценічне мовлення», які зазвичай використовують у
синонімічному вербальним засобам акторської виразності значенні в процесі опису мовленнєвих особливостей
персонажа; проаналізовано специфіку основних вербальних засобів акторської виразності; досліджено вплив
вербальних засобів акторської виразності на реалізацію художньо-змістової функції сценічного твору.
Висновки. У ході дослідження виявлено, що поняття «вербальні засоби акторської виразності» не є тотожним
поняттю «сценічне мовлення», оскільки виразність сценічного мовлення забезпечується використанням
вербальних і невербальних засобів виразності. Вербальна виразність як частина сценічного мовлення є однією з
найважливіших якостей професійної акторської діяльності, що сприяє успішній репрезентації інтенцій
персонажа та вдалому розкриттю його образу. Запропоновано акторське визначення поняття «вербальні засоби
акторської виразності» як «важливі компоненти змістової цілісності системи створення образу персонажа, які
характеризуються єдністю художнього змісту (фізико-акустичного, конкретно-чуттєвого плану звучання
сценічного слова та стану й переживання персонажа) та які використовує актор з метою виявлення і
матеріалізації художньо-естетичних цінностей сценічного твору». З’ясовано, що зазвичай функції вербальних
засобів акторської виразності розглядають досить обмежено (як безпосередню передачу суті інформації, змісту
та значення тексту), що пояснюється їх автоматичною екстраполяцією з теорії комунікації. Констатовано, що
висока мовна компетенція авторів літературного першоджерела сценічного твору (письменників, драматургів)
зумовлює активну участь вербальних засобів у процесі продукування емоційної мови персонажа, тоді як
доповненням для вираження його думок і почуттів виступають невербальні засоби, що традиційно активно
використовують у процесі комунікації і які зазвичай забезпечують основне сенсове навантаження. Особливість
вербальних засобів акторської виразності полягає в тому, що вони здатні викликати художньо-естетичні
переживання, пробуджувати творчу уяву глядача, виконуючи художньо-змістову функцію. Актор досягає
емоційного впливу на глядача в контексті специфіки вербальних засобів виразності завдяки інтонації та її
структурним елементам: ритмові, мелодиці, темпу, тембру, логічним і фразовим наголосам.
Description:
The purpose of the article is to provide a conceptual understanding and develop an author's definition of
"verbal means of acting expression." Research methodology. The method of elementary-theoretical analysis was
applied, with the help of which the basic regularities and principles of functioning of the terms valid in the scientific
dimension and the new term "verbal means of acting expression" were found; the method of generalization, which, as a
method of scientific knowledge, contributed to the ascent to the general properties and features of term formation;
system method, typological method and method of functional analysis, due to which verbal means of acting expression are considered as a unique complex in the context of creating the image of a stage character. Scientific novelty. The
concept of "verbal means of acting expression" is clarified by clarifying its boundaries in relation to such concepts as
"linguistic means of expression" and "stage speech", which are usually used in a synonymous verbal means of acting
expression in the process of describing the speech features of the character; the specifics of the main verbal means of
acting expression are analyzed; the influence of verbal means of acting expression on the realization of the artistic and
semantic function of stage work is investigated. Conclusions. The study found that the concept of "verbal means of
acting expression" is not identical to the concept of "stage speech", because the expressiveness of stage speech is
provided by the use of verbal and nonverbal means of expression. Verbal expressiveness as a part of stage speech is one
of the most important qualities of professional acting, which contributes to the successful representation of the
character's intentions and the successful disclosure of his image. The actor's definition of the term "verbal means of
acting expression" is proposed as: "important components of the semantic integrity of the character image system,
which are characterized by unity of artistic content identification and materialization of artistic and aesthetic values of
the stage work ". It has been found that the functions of verbal means of acting expression are usually considered to be
rather limited (as a direct transfer of the essence of information, content, and meaning of the text), which is explained
by their automatic extrapolation from the theory of communication. It is stated that the high language competence of the
authors of the literary source of the stage work (writers, playwrights) determines the active participation of verbal
means in the production of the emotional language of the character, while the expression of his thoughts and feelings
are nonverbal means traditionally used in communication and usually provide the main semantic load. The peculiarity
of verbal means of acting expression is that they are able to evoke artistic and aesthetic experiences, awaken the
creative imagination of the viewer, performing an artistic and semantic function. The emotional influence of the actor
on the viewer in the context of the specifics of verbal means of expression is achieved through intonation and its
structural elements - rhythm, melody, tempo, timbre, logical and phrasal emphasis.