Abstract:
The purpose of the article is the theoretical understanding of the «choreographic culture» concept in scientific
discourse. Research methodology. The method of system analysis has been applied to study choreographic culture and
its understanding as a unique cultural phenomenon; the method of terminological analysis of concepts has contributed to
the understanding and comprehension of the content essence of the definition of the concept of «choreographic culture».
Scientific novelty. A conceptual understanding of the author's definitions of the concept of «choreographic culture»
presented in the scientific works of leading foreign researchers has been carried out; essential features of the concept of
«dance», starting from antiquity to the 17th century; its transformation has been analysed in the context of the
development of folk choreographic culture of Ukraine in the 20th-early 21st centuries. Conclusions. The analysis of
research on the problems of choreographic culture proves that it is characterised as a complex concept with the inclusion of
scientific records of dances, creative personalities (directors, artists, teachers, art critics, musicologists, and theatre critics)
inherent in the art of choreography. The study has revealed that in the scientific dimension of the XX–XXI centuries. most of
the works are devoted to the stages of the formation and development of Ukrainian choreographic culture, its role in the
preservation of national cultural values, the generalisation of the creative heritage of outstanding ballet masters, the regional
specificity of Ukrainian folk dance, and an attempt to introduce the concept of «choreographic culture» into the scientific
discourse. It can be noted that the development of choreographic culture invariably involves constant updating of theoretical
analysis and the establishment of new aspects of understanding its specificity at the request of modern cultural processes.
Description:
Мета статті полягає в теоретичному осмисленні поняття «хореографічна культура» в науковому дискурсі.
Методологія дослідження. Застосовано метод системного аналізу для вивчення хореографічної культури та її
осмислення як унікального явища культури; метод термінологічного аналізу понять, що посприяло розумінню
змістової сутності дефініції поняття «хореографічна культура». Наукова новизна. Проаналізовано представлені
в наукових працях провідних зарубіжних дослідників авторські визначення поняття «хореографічна культура»;
виділено сутнісні ознаки поняття «танець» в історичному розрізі – з античності й до ХVII століття; виявлено його
трансформацію в контексті розвитку народної хореографічної культури України ХХ – початку XXI століття.
Висновки. Аналіз досліджень проблематики хореографічної культури дав змогу засвідчити, що вона як
комплексне поняття спирається на наукові записи танців, їх практичне втілення та теоретичне осмислення
творчими особистостями: постановниками, виконавцями, викладачами, мистецтвознавцями, музикознавцями,
театрознавцями. Виявлено, що в науковому вимірі ХХ–ХХІ століть більшість робіт присвячено етапам
становлення і розвитку української хореографічної культури, окресленню її ролі в збереженні національних
культурних цінностей, узагальненню творчої спадщини видатних балетмейстерів, регіональній специфіці
українського народного танцю та спробі ввести в науковий дискурс поняття «хореографічна культура».
Підсумовано, що розвиток хореографічної культури потребує постійного оновлення теоретичного аналізу і
встановлення нових аспектів осмислення її специфіки на вимогу сучасних культурологічних процесів.