Abstract:
Мета роботи. Дослідження полягає у визначенні особливостей української музичної традиції в період з
XVIII по XXI ст., яка сформувалася під впливом західноєвропейських стильових течій; аналізі відмінностей і спільних
рис музично-історичного процесу в Україні відповідно до низки історичних чинників; виявленні контекстуальних
зв’язків історії української музики з національними культурними традиціями та світовими тенденціям и.
Методологія дослідження полягає в застосуванні методів порівняння, компаративного та культурологічного. Зазначені
підходи дали змогу розглянути та зрозуміти історичну спадщину українського музичного мистецтва як культурного
процесу порівняно із західноєвропейськими традиціями та впливами. Наукова новизна роботи полягає в розширенні
уявлень про історію українського музичного мистецтва в контексті художніх стилів. Висновки. Культурологічний
аналіз показав, що українське музичне мистецтво бароко було найбільш яскравим із середини ХVІІ до середини
ХVІІІ ст. У цей період поліфонічна музика в Україні сформувалася в стиль бароко, який за своїм високим художнім
рівнем і національною своєрідністю не поступався досягненням західноєвропейської церковної музики. Партесний концерт –
новий стиль церковної музики, народжений бароковою традицією. Під впливом західноєвропейської професійної
музики відбувся перехід від одночастотного партесного концерту доби бароко до духового концерту періоду
класицизму. Вплив європейського романтизму слабко позначився на українській музиці. Його елементи
простежуються лише у творчості українських композиторів другої половини ХІХ ст. (С. Гулак-Артемовський,
М. Лисенко, В. Матюк, С. Воробкевич, А. Вахнянин та ін.). Далі українське музичне мистецтво збагатила творчість
Б. Лятошинського, А. Кос-Анатольського, С. Людкевича та А. Штогаренка. Авангардна музика композиторів-шістдесятників Л. Грабовського, В. Годзяцького, В. Сильвестрова, В. Загорцева відзначилася новаторством. На
початку ХХ ст. дискурс національної музичної культури вступив у діалог із модерністським дискурсом. Це привело
до створення українського національного модернізму.
Description:
The purpose of the article. The study seeks to characterise traditional Ukrainian music of the 18th-21st centuries
influenced by Western European stylistic trends. To do this, the study analyses the similarities and differences in the
historical development of music in Ukraine by looking into some historical events. The contextual relationships of
Ukrainian music history with national traditions and global trends were established. The research methodology. The
study relies on comparative and culturological analyses to compare the historical heritage of Ukrainian music art as a
cultural process with Western European traditions and influences. The scientific novelty of the work lies in the expanding
of the historical knowledge about Ukrainian music in the context of artistic styles. Conclusions. Culturological analysis
revealed that Ukrainian Baroque was most vivid between the mid 17th and the mid 18th centuries. During this period,
polyphonic pieces were written in the Baroque style not inferior to Western European church music in terms of artistic quality
and national originality. Partes is a new Ukrainian style of church music born from the baroque tradition. Under the influence
of Western Europe, the single-frequency partes singing or partsong transformed to become a spiritual concerto in the Classical
period. The influence of European Romanticism had a weak effect on Ukrainian music. Its elements can be traced only in the
works by Ukrainian composers of the second half of the 19th century, such as S. Hulak-Artemovskyi, M. Lysenko, V. Matiuk,
S. Vorobkevych, and A. Vakhnianyn, to name a few. Later, the Ukrainian music culture was enriched by compositions from
B. Liatoshynskyi, A. Kos-Anatolskyi, S. Liudkevych, and A. Shtoharenko. The avant-garde music of the 1960s (L. Hrabovskyi,
V. Khodziatskyi, V. Sylvestrov, and V. Zahortsev) stands out with its innovation. At the beginning of the 20th century, national
music culture entered into a dialogue with the modernist discourse, leading to the emergence of Ukrainian Modernism.