Короткий опис(реферат):
Мета статті – дослідити культурно-історичний контекст проблематизації феномену травми у
європейському науковому дискурсі кінця ХІХ – початку ХХ ст., виявити вплив, роль і значення історичного
дискурсу на проблематизацію травми. Методологія дослідження включає загальнонаукові принципи
систематизації та узагальнення досліджуваної проблеми, які дали змогу визначити й науково обґрунтувати наявні
теорії, концептуальні підходи до розуміння змісту поняття «травма». Мета й завдання статті зумовили
застосування аксіологічного підходу, що дало можливість окреслити в розглянутих теоріях міждисциплінарний
характер, встановити персоналізовані наукові позиції. Використання аналітичного методу сприяло виявленню
концептуальних засад подальших наукових перспектив осмислення травми, травматизації в оптиці прикладного
культурологічного знання. Наукова новизна полягає у встановленні теоретичних концепцій проблематизації
травми у європейському науковому дискурсі кінця ХІХ – початку ХХ ст., окресленні культурно-історичного
контексту досліджень. Висновки. Травматичні події, які переживають українці, відрізняються масштабністю і
глибиною руйнації їх соціального та культурного аспектів життєдіяльності. Питання практичного виявлення та
подолання травм актуальне для українського сьогодення і потребує активного наукового осмислення. Змістове
наповнення теоретичної проблематизації травми пройшло шлях міждисциплінарного осмислення, входження до
наукового інструментарію та предметного вивчення. Досліджені наукові підходи й концепції є теоретичним
підґрунтям для розробки стратегій детравматизації в межах trauma studies як самостійної галузі прикладного
культурологічного наукового знання.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to investigate the cultural and historical context of the problematisation of the
phenomenon of trauma in the European scientific discourse of the end of the 19th and the beginning of the 20th century,
to reveal the influence, role and significance of historical discourse on the problematisation of trauma. The research
methodology includes general scientific principles of systematisation and generalisation of the investigated problem,
which allowed defining and scientifically substantiating the existing theories, conceptual approaches to understanding the
meaning of the concept of "trauma". The purpose and tasks of the article determined the use of an axiological approach,
which allowed revealing the interdisciplinary nature of the considered theories, to reveal personalised scientific positions.
The use of the analytical method helped identify the conceptual foundations for further scientific perspectives of the
understanding of trauma, traumatisation from the perspective of applied cultural knowledge. The scientific novelty
consists in the study of theoretical concepts of the problematisation of trauma in the European scientific discourse of the
end of the 19th and the beginning of the 20th century, outlined the cultural and historical context of research. Conclusions.
The traumatic events experienced by Ukrainians differ in the scale and depth of the destruction of the social and cultural order of life and existence. The issue of practical identification and overcoming of injuries is relevant for the Ukrainian
present and requires active scientific consideration. The meaningful filling of the theoretical problematisation of the
trauma went through the path of interdisciplinary understanding and its entry into the scientific toolkit and its subject
study. The researched scientific approaches and concepts are the theoretical basis for the development of detraumatisation
strategies within the framework of trauma studies as an independent field of applied cultural scientific knowledge.