Ефекти камерного співу у творах  К. Орфа (на прикладі сценічних кантат Carmina  Burana, Catulli Carmina, опери «Розумниця»)

Горелік, Лариса Маратівна

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Горелік, Лариса Маратівна
dc.date.accessioned	2023-04-26T12:36:13Z
dc.date.available	2023-04-26T12:36:13Z
dc.date.issued	2023
dc.identifier.citation	Горелік Л. М. Ефекти камерного співу у творах К. Орфа (на прикладі сценічних кантат Carmina Burana, Catulli Carmina, опери «Розумниця») // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. № 1. С. 235–240.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4812
dc.description	The purpose of the article is to highlight the specifics of chamber singing as a special expressive technique in canvases, generally designed for presentation on a large scene, which allows, on the one hand, to clarify the idea of K. Orff's stylistics, and on the other hand, to make a contribution to the theory of chamber art in the aspect of modeling its features in the conditions of a large-scale scenic embodiment. The methodological basis of the research is the intonation approach to the nature of music in the traditions of the works of the followers of B. Asaf'ev's concept in Ukraine in the works of O. Markova, O. Muravska, L. Shevchenko with a principle emphasis on stylistic-comparative, hermeneutic, historical-descriptive, and cultural- disciplinary for secretion of epoch stylistic status of works, essential in modernity significance of their expressive aspects, their explanation by the author, historic world-outlook interaction of music expedients with expedients of other types of arts. The scientific novelty of the study is formed by the originality of the vision of the data expressiveness in the title of K. Orff's works, as well as the discovery of the theoretical formulation of such a feature of chamber vocals as «hiding» the dynamic excess of expressing the capabilities of the operatic voice by placing the melody in extreme registers with appropriate textural indicators. Conclusions. Chamber vocal constitutes a typological expressiveness of singing, which is organically adjusted by the conditions of salon or salon-style voicing of works, but also has a symbolic expressive cut, which, as a special method of sound expression, is detected in works designed for dynamic large-scale presentation, but with artistically grounded techniques of chamber singing in zones of so-called "quiet" climaxes and starting points of "crescendoing" dramaturgy, as we find in two famous scenic cantatas and the extremely popular opera by K. Orff.	uk_UA
dc.description.abstract	Метою роботи є виділення специфіки камерного співу як особливого виражального прийому в полотнах, загалом розрахованих на представлення на великій сцені, що дає змогу, з одної сторони, уточнити уявлення про стилістику К. Орфа, а з другої – зробити внесок у теорію камерного мистецтва в аспекті моделювання його ознак в умовах масштабного сценічного втілення. Методологічною основою дослідження виступають інтонаційний підхід до природи музики як генетично спорідненої з мовленням у традиціях праць послідовників концепції Б. Асаф’єва в Україні в роботах Д. Андросової, О. Маркової, О. Муравської, Л. Шевченко, з принциповою акцентуацією методів стильово-компаративного, герменевтичного, історично-описового та культурологічно-міждисциплінарного заради виділення епохально-стильового статусу творів, актуальної в сьогоденні значущості їх виразних аспектів, їх зумовленості авторським історичним світобаченням і взаємодією музичних прийомів із засобами інших видів мистецтв. Наукова новизна дослідження формується оригінальністю бачення виразності даних у назві творів К. Орфа, а також відкриттям теоретичного формулювання такої ознаки камерного вокалу як «приховування» динамічної надмірності вираження можливостей оперного голосу розміщенням мелодії в крайніх регістрах з відповідними фактурними показниками. Висновки. Камерний вокал становить типологічну виразність співу, що органічно корегується умовами салонних чи слоноподібних умов озвучування творів, однак також має символічний виразний зріз, який як спеціальний прийом звуковираження отримує виявлення у творах, розрахованих на динамічну масштабність подання, але із художньо обґрунтованими прийомами камерності співу в зонах «тихих» кульмінацій і вихідних точках виявлень «крещендуючої» драматургії, як це знаходимо у двох знаменитих сценічних кантатах і надзвичайно популярній опері К. Орфа.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	камерний спів	uk_UA
dc.subject	музичний твір	uk_UA
dc.subject	сценічна кантата	uk_UA
dc.subject	опера	uk_UA
dc.subject	вокал	uk_UA
dc.title	Ефекти камерного співу у творах К. Орфа (на прикладі сценічних кантат Carmina Burana, Catulli Carmina, опери «Розумниця»)	uk_UA
dc.title.alternative	Effects of Chamber Singing in Works by K. Orff (Case Study of «Carmina Burana», «Catulli Carmina» Scenic Cantatas, «Kluge» Opera)	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA