Abstract:
Мета роботи полягає у виявленні ознак і функцій креативних практик у сучасному культурно-дозвіллєвому
просторі. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні міждисциплінарного підходу щодо поставленої
проблематики та сукупності таких методів: культурологічного, аналітичного, компаративного, структурно логічного. Наукова новизна полягає в спробі розглянути широкий арсенал прикладів креативних практик у
культурно-дозвіллєвій сфері в контексті їх характерних ознак і функцій. Висновки. Серед сучасних споживачів
послуг культурно-дозвіллєвої сфери відбулися суттєві зміни, насамперед у сутності споживання, чинниках
виробництва й відпочинку як такого. Людей уже не задовольняє просто придбати послугу чи товар, вони бажають
розвиватись і вдосконалювати свої навички. Креативними себе вважають не тільки ті, хто інноваційно щось
створює і творить, а й ті, хто нестандарто щось споживає, відповідає певному стилю життя і споживання. Це
зростаюче прагнення до креативності пов’язане зі зменшенням часу для креативної діяльності. Вихідні дні й
відпустка – це чи не єдиний період, коли в представників креативного класу є достатньо вільного часу. Сенс
скелелазіння, пішого туризму, сноуборду тощо полягає в тому, щоб не тільки активно провести вільний час, але
й відчути атмосферу, яка є протилежною роботі і далекою від повсякденності, дослідити новий для себе простір
й отримати максимум нових емоцій та вражень. Виникнення нових видів діяльності, як-от: стрит-арт, флешмоби,
паблік-арт у форматі перформансу, диктує і появу нових мобільних форм дозвіллєвих структур. Такі заходи
не вимагають створення спеціальних просторів, але дають змогу реалізувати потребу людей в активності,
провокуючи як заплановану, так і спонтанну комунікацію. З’являється культурно-дозвіллєве середовище нового
типу, яке може приймати різні дійства й різні групи суспільства, де на людей завжди чекає щось нове та
несподіване. Креативне дозвілля може включати найрізноманітніші види діяльності, як: створення клубів за
інтересами, групи спільної творчості (театральні, літературні, мистецькі тощо), з прив’язкою до тих чи інших
об’єктів, які сприяють формуванню креативного культурно-дозвіллєвого простору. Такими прикладами є
малювання, фотографування, заняття дизайном, йогою, мандрування, тобто практики, які дають можливість
розвивати й удосконалювати свої навички та потенціал. У такому контексті креативне дозвілля можна визначити
як діяльність, якій притаманні такі ознаки: прагнення до розвитку особистого креативного потенціалу; споживач
залучений у творчий процес, що створює умови для культурного обміну та спілкування в межах курсів,
пізнавальних заходів; креативність з боку відпочивальників і наявність особливого типу простору, споживачі
культурних послуг самі визначають, що, коли і як вони будуть робити; спільне виробництво (послуги, продукти,
враження створюють разом і виробники, і споживачі).
Description:
The purpose of research is to determine the features and functions of creative practices in modern cultural and
leisure space. The research methodology is based on the application of an interdisciplinary approach to the set problem
and the following methods: cultural, analytical, comparative, and structural-logical. The scientific novelty of the paper
is in an attempt to consider a wide range of examples of creative practices in the cultural and leisure sphere in the context
of their characteristic features and functions. Conclusions. Significant changes have taken place among modern
consumers of cultural and leisure services, primarily in the essence of consumption, factors of production, and recreation
as such. People are no longer satisfied with simply purchasing a service or product, they want to develop and improve
their skills. Not only those who innovatively create something consider themselves creative, but also those who creatively
consume something, corresponding to a certain lifestyle and consumption. This growing desire for creativity is associated
with a decrease in time for creative activities. Weekends and holidays are almost the only period when representatives of the creative class have enough free time. The meaning of climbing, hiking, snowboarding is not only to actively spend
your free time, but to feel the atmosphere that is the opposite of work and far from everyday life, explore a new space for
yourself and get a maximum of new emotions and impressions. The emergence of new types of activities, such as street
art, flash mobs, public art in the performance format, also dictates the emergence of new mobile forms of leisure
structures. Such events do not require the creation of special spaces, but allow people to realise their need for activity,
provoking both planned and spontaneous communication. A new type of cultural and leisure environment is emerging,
which can host different activities and different groups of society, where people are always waiting for something new
and unexpected. Creative leisure can include a wide variety of activities, such as creating clubs based on interests, groups
of joint creativity (theatrical, literary, artistic), linked to certain objects that contribute to the formation of a creative
cultural and leisure space. Such examples are drawing, photography, design, yoga, traveling, that is, practices that allow
you to develop and improve your skills and potential. In this context, creative leisure can be defined as an activity
characterised by the desire to develop personal creative potential; the consumer is involved in the creative process that
forms conditions for cultural exchange and communication within courses, educational events; creativity on the part of
vacationers and the presence of a special type of space, consumers of cultural services themselves determine what, when,
and how they will do; joint production (producers and consumers jointly create services, products, and impressions).