Abstract:
У статті досліджується роль медіа-технологій в наративізації творчої спадщини українських художників-авангардистів першої третини ХХ століття в сучасних культурних практиках. Вирішується низка завдань щодо вивчення загальних тенденцій дигіталізації художніх наративів та аналізу проєктів крипто-арту, реалізованих на матеріалах творчості українських авангардистів – Олександри Екстер та Всеволода Максимовича. Актуальність зазначеної теми пов’язана з унікальністю культурно-історичної ситуації ХХІ століття в контексті подолання постмодерністського антиісторизму та репрезентації культурних наративів попередніх епох, зокрема, українського авангарду, за допомоги інструментарію медіа-технологій, що окреслює нову стадію метамодернізму в образотворчому мистецтві. У роботі висвітлена історіографія проблем дослідження медіа-технологій інтерактивності, імерсивності, арт-блокчейну в культурних практиках музейної, галерейної діяльності. Проаналізовані дослідження розвитку візуального мистецтва ХХ століття, школи українського модерну, естетики українського авангарду 1910–1930-х рр., ідей конструктивізму, кубофутуризму, конструктивістської сценографії та художньої критики авангардних течій в живописі ХХ століття. У статті розглядаються імерсивні репрезентації робіт Густава Клімта (виставка «Klimts kuss – spiel mit dem feuer») та особливості блокчейн-інтерпретацій картини «Дівчина з перловою сережкою» Яна Вермеєра. Особлива увага приділена дослідженню творчості українських художників-авангардистів, зокрема, специфіки наративізації за
допомоги медіа-технологій арт-блокчейну творів Всеволода Максимовича «Автопортрет» та Олександри Екс тер «Міст Севр».
