Abstract:
Метою роботи є розгляд роботи культурних інституцій зі збереження історико-культурної спадщини
у військовий час та переосмислення підходів до презентації традиційної та новітньої культурної спадщини
в напрямах постконфліктного туризму. Методологічна основа дослідження визначається поліваріантністю
інтерпретацій культурної спадщини та пошуком нових підходів до використання історико-культурної спадщини
в післявоєнній туристично-рекреаційній діяльності. Комплексний аналіз, що поєднує в собі сукупність методів
дослідження, а саме: системний метод, метод культурного моделювання, порівняльний метод, дає змогу
розглядати об’єкти новітньої історико-культурної спадщини як чинник відродження туристичної індустрії
регіонів України. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні можливостей туристичної сфери
у використанні традиційного культурного надбання та створеної в умовах військових дій новітньої історикокультурної спадщини в туристично-рекреаційній діяльності повоєнного часу, зокрема таких її напрямів, як
розвиток воєнного туризму, міського туризму, пізнавального туризму; розробка проєктів маршрутів пам’яті;
наповнення вітчизняного туристичного продукту позитивними брендами незламності українців. Висновки.
Розвиток потенціалу матеріальної і нематеріальної культурної спадщини України в повоєнний час вимагає
творчих підходів до збереження та популяризації традиційного і новітнього культурного надбання та
ефективного використання об’єктів культурної спадщини в туристичній галузі для презентації повного спектру
туристично-рекреаційних ресурсів України.
Description:
The purpose of the work is to consider the work of cultural institutions in preserving historical and cultural
heritage in wartime and to rethink approaches to the presentation of traditional and modern cultural heritage in postconflict tourism. The research methodology is determined by the multivariance of interpretations of cultural heritage
and the search for new approaches to the use of historical and cultural heritage in post-war tourist and recreational
activities. A comprehensive analysis that combines a set of research methods, namely a systematic method, a method of
cultural modelling, and the comparative method, allows considering the objects of the modern historical and cultural
heritage as a factor in the revival of the tourism industry in the regions of Ukraine. The scientific novelty of the study is
to highlight the possibilities of the tourism sector in using the traditional cultural heritage and the latest historical and
cultural heritage created in the conditions of hostilities in the tourist and recreational activities of the post-war period, in
particular such areas as the development of military tourism, urban tourism, educational tourism, development of projects
of memory routes, filling the domestic tourist product with positive brands of the indestructibility of Ukrainians.
Conclusions. The development of the potential of the tangible and intangible cultural heritage of Ukraine in the post-war
period requires creative approaches to the preservation and promotion of traditional and modern cultural heritage and the
effective use of cultural heritage sites in the tourism industry to present the full range of tourist and recreational resources
of Ukraine.